З а в д а н н я. 44. Заступник Генерального прокурора України звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державного комітету України у справах

44. Заступник Генерального прокурора України звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державного комітету України у справах національностей та релігій про надання статусу біженця громадянину Туркменістану. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства: останній не вжив заходів щодо перевірки свідчень заявника про його переслідування з боку влади за політичними мотивами.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд своєю постановою, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України (ВАСУ), скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив.

Позивач звернувся до Верховного Суду України (ВСУ) із заявою про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з мотивів неоднакового застосування одних і тих самих норм Закону України «Про біженців», що потягло ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах. У заяві вимагалося скасувати ухвалу ВАСУ та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Верховний Суд України відмовив у задоволенні вимог заявника. У постанові ВСУ, розміщеній у Єдиному державному реєстрі судових рішень під номером 27362836, відзначено, що обставини, даної справи не є подібними до обставин у справах, рішеннями яких заявник ілюструє неоднакове застосування норм права у подібних правовідносинах.

Ознайомтесь з текстом постанови Пленуму ВАСУ «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» та проаналізуйте текст рішення ВСУ у даній справі. Дайте визначення таким правовим категоріям як «неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права» та «подібність правовідносин».

45. У 2004 р. К. звернулася до суду зі скаргою, у якій просила визнати незаконною відмову відділу РАЦС у зміні її родового по батькові на довільне та зобов’язати відповідача провести реєстрацію такої зміни.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні вимог було відмовлено. Ухвалою ВАСУ рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

К. звернулася до Європейського суду з прав людини із заявою проти України, в якій стверджувала, що органи державної влади, відмовивши їй у зміні по батькові, втрутилися в її приватне життя. Суд ухвалив на користь К. рішення, яким встановив порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Після набуття рішенням Європейського суду з прав людини статусу остаточного К. звернулася до ВСУ із заявою про перегляд рішень національних судів, постановлених в її справі. К. вимагала скасувати ці рішення та ухвалити нове, яким визнати відмову відділу РАЦС протиправною та зобов’язати зареєструвати зміну по батькові з її родового на довільне.

Верховний Суд України постановою вимоги К. задовольнив частково: скасував ухвалені українськими судами рішення та направив справу К. на новий розгляд до суду першої інстанції.

Чи правильно діяв Верховний Суд України? Якими повноваженнями наділений Верховний Суд України при ухваленні рішень за наслідками розгляду справ, віднесених до його юрисдикції?

46. А. звернувся до ВАСУ як до суду першої інстанції із позовом до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів». У заяві А. зазначив, що постановою, до якої вносилися зміни, його було обрано на посаду судді ВАСУ. Після прийняття Верховною Радою України спірної постанови, з неї було виключено слова «Вищого адміністративного суду України», що фактично призвело до його звільнення з посади судді цього суду.

Вищий адміністративний суд України позов задовольнив. Його рішення мотивовано тим, що Верховна Рада України прийняла спірну постанову без урахування конституційних положень та норм низки законів України, чим суттєво порушила порядок звільнення судді з посади.

Не погоджуючись з постановою ВАСУ, Верховна Рада України звернулась із заявою про її перегляд ВСУ з підстав, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 237 КАС України. Верховна Рада просила скасувати рішення ВАСУ, прийняти нове судове рішення – про відмову у задоволенні позову – та закрити провадження в частині позовних вимог щодо неконституційності спірної постанови у зв’язку з тим, що їх не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Верховний Суд України у задоволенні заяви відмовив (постанова у Єдиному реєстрі судових рішень під номером 39891890), відзначивши, що за позицією Конституційного Суду України у справі щодо конституційності Указу Президента України «Про звільнення С. Станік з посади судді Конституційного Суду України» постанови Верховної Ради України є підзаконними актами, а тому вони можуть перевірятися на відповідність не тільки Конституції, а й законам. До того ж А. звернувся до адміністративного суду з позовом про перевірку спірної постанови на її відповідність законам, а, отже, даний спір підлягає вирішенню за правилами КАС України.

Оцініть переконливість аргументів, наведених Верховним Судом України.

47. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 березня 2013 р. залишив без задоволення касаційну скаргу ТОВ у справі за позовом ТОВ до Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення. Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції, ТОВ 14 березня 2014 р. подало до ВАСУ заяву про перегляд ВСУ зазначеної ухвали з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України. На обґрунтування своєї позиції позивач посилався на ухвали ВАСУ від 18 та 19 грудня 2013 р., у яких, з його точки зору, суд по-іншому застосував одні й ті ж самі норми податкового права, наслідком чого стало винесення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах.

Вищий адміністративний суд України у задоволенні заяви ТОВ про допуск справи до провадження ВСУ відмовив, мотивуючи своє рішення порушенням заявником строків звернення з подібних питань. ВАСУ, зокрема, вказав на те, що заява про перегляд рішення ВСУ подається протягом 3-х місяців з дня його ухвалення.

Чи правильно вчинив Вищий адміністративний суд України, відмовивши у допуску справи до провадження Верховного Суду України? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

48. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 вересня 2013 р. відмовив С. у відкритті касаційного провадження у справі за його позовом до Кримського територіального квартирно-експлуатаційного управління про спонукання до вчинення певних дій. Відмова була вмотивована тим, що ухвала апеляційного адміністративного суду, про перегляд якої просив позивач, не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду касаційної інстанції, у січні 2014 р. С. звернувся до ВСУ через ВАСУ із заявою про його перегляд. 30 січня 2014 р. ВАСУ за результатами розгляду заяви і вивчення доданих до неї матеріалів, посилаючись на п. 4 ч. 4 ст. 239-2 КАС України, постановив рішення про повернення заяви, оскільки, як було з’ясовано, 31 жовтня 2013 р. ухвалою ВАСУ С. вже було відмовлено в допуску до перегляду ВСУ ухвали ВАСУ від 18 вересня 2013 р.

Дайте правову оцінку позиції Вищого адміністративного суду України.

С п и с о к с у д о в и х а к т і в з а т е м о ю

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарнага проти України» від 16 травня 2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/9329.

Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України: постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-10.

Ухвала Конституційного Суду України від 19 червня 2007 р. про відмову у відкритті конституційного провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про звільнення С. Станік з посади судді Конституційного Суду України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v031u710-07.

Тема 16. Провадження за нововиявленими обставинами

(д л я с а м о с т і й н о г о в и в ч е н н я)

П л а н

1. Підстави для провадження за нововиявленими обставинами.

2. Строк звернення, порядок перегляду та судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.

С п и с о к л і т е р а т у р и з а т е м о ю

Адміністративний процес: загальна частина (Федеративна Республіка Німеччини, Україна): наук.-практ. посібник / Манн Томас, Мельник Роман, Бевзенко Володимир, Комзюк Анатолий; пер. та адапт. з нім. Мельника Романа; за заг. ред. Бевзенко Володимира. – К.: Алерта, 2013. – С. 287–289.

Адміністративний процес України: навч. посіб. / Комзюк А. Т., Бевзенко В. М., Мельник Р. С. – К.: Прецедент, 2007. – С. 447–452.

Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України / за заг. ред. І. Х. Темкіжева. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – С. 637–651.

Основи адміністративного судочинства та адміністративного права: навч. посіб. / за заг. ред. Р. О. Куйбіди, В. І. Шишкіна – К.: Старий світ, 2006. – С. 346–350.

Поиск по сайту: