|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Інтерференцтерапія
Інтерференцтерапія — метод лікувального використання інтерференціальних струмів, які утворюються усередині тканин внаслідок накладання один на одного двох змінних струмів однакової амплітуди, але різної частоти. Цей метод розроблений в 1951 році австрійцем Гансом Немеком. При проведенні інтерференційованого струму використовуються одночасно два змінних струми середньої частоти. При цьому на задану ділянку тіла накладають дві самостійні пари електродів таким чином, щоб силові лінії струму перехрещувались в патологічному вогнищі. До кожної пари електродів з двох незалежних електричних ланцюгів апарату підводять змінні струми середньої частоти з різницею між ними від 1 до 100 Гц (наприклад 3900 і 4000 Гц). Усередині тканин ці два самостійні струми після накладання один на одного внаслідок інтерференції утворюють один діючий струм з частотою від 1 до 100 Гц. Інтерференційовані струми викликають м'язові скорочення, масуючу дію, котра приводить до почуття легкої м'якої вібрації. Внаслідок скорочення м'язів наступає покращення периферичного кровообігу і лімфотоку. Розширення периферичних судин також відбувається за рахунок пригнічення симпатичного відділу вегетативної нервової системи і появи під час процедури біологічно активних речовин (брадикінін, ацетилхолін та інші). При цьому підвищується обмін речовин, зменшується набряк тканин, прискорюється виведення з них токсичних речовин, покращується їх живлення. В корі головного мозку виникає домінуюче вогнище ритмічного збудження, яке гасить на деякий час домінанту болю. Інтерференційні струми стимулюють регенерацію кісток та периферичних нервів. Механізм дії інтерференційованих струмів різних частот недостатньо вивчений. Дані про те, що при ритмічних частотах 90-100 Гц з'являється знеболююча, судиннорозширююча і гальмівна дія. При частоті 25-60 Гц ці струми викликають тетанічні скорочення м'язів. При впливі струму ритмічної частоти 1-10 Гц підвищується тонус симпатичної нервової системи. Техніка і методика проведення процедури. В лікувальних закладах України використовується болгарський апарат для інтерференцтерапії моделі "Інтерферема". Цей апарат генерує струми постійної частоти 50 або 100 Гц, а також струми, які періодично змінюються через кожні 15 сек (наприклад від 1 до 10 або від 90 до 100 Ги). Спочатку на протязі 2-3 хвилин діють інтерференційним струмом постійної частоти, після чого переходять на струм ритмічної частоти. Сила струму залежить від площі електродів та індивідуальної чутливості хворого і коливається від ЗО до 50 мА. Процедура проводиться за допомогою 4-х металевих електродів (дві пари) або гумових.) спеціальними присосками, площею від 2 до 200-300 см~. Електроди накладають на знежирену шкіру так, щоб силові лінії, які йдуть від кожної пари електродів, перехрещувались в зоні патологічного вогнища. При цьому хворий повинен відчувати приємну вібрацію. Тривалість процедури 10-15, інколи до 20-30 хвилин. Процедури проводиться щоденно або через день. Курс лікування від 2 до 10-20 процедур. Показання. Інтерференцтерапія застосовується при захворюваннях периферичного відділу нервової системи, особливо з наявністю больового синдрому і вираженими вегетативно-судинними порушеннями (радикуліти, плексити, неврити, невралгії та інші); травми кістково-м'язевої системи (удари м'язів, надкістниці, суглобів, розтягування зв'язок, переломи кісток та інші); порушення периферичного кровообігу та трофіки тканин при ангіоспазмах, облітеруючих захворюваннях судин кінцівок, вібраційна хвороба, хвороба Рейно; захворювання шлунково-кишкового тракту (функціональні розлади шлунку, езофагіти, гастрити, при подразненнях сонячного сплетіння та інші); гіпертонічна хвороба; атрофії м'язів після довгої адинамії, операцій, травм. Приклади призначення і показання: 1. Інтерференцтерапія на больову ділянку колінного суглоба. Електроди площею 200 см- кожний розміщують так, щоб перехрещення силових ліній проходило через колінний суглоб. Послідовність впливу струмами: інтерференційний струм постійної частоти 100 Гц на протязі 2-3 хвилин, потім ритмічної частоти 1-100 Гц 13-15 хвилин. Сила струму до відчуття вібрації. Тривалість процедури 15-20 хвилин. Щоденно. Курс лікування 15 процедур. Показання: деформуючий артроз, післятравматичний больовий синдром колінного суглоба. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |