|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Б) 1 мінуту і меншев) У 5 градусів г) Рівний куту гамма д) Якщо вони знаходяться на відстані 50 м
Тести до практичного заняття: «МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ОЧНОГО ЯБЛУКА І ПРИДАТКІВ.»
1. Метод бокового (фокального) освітлення дозволяє обстежити: а) сітківку і скловидне тіло; б) райдужку і скловидне тіло; в) кон’юнктиву, склеру, рогівку, передню камеру, райдужку і зіницю; г) повіки і кон’юнктиву; д) сітківку і передню камеру. 2. Метод бокового (фокального) освітлення застосовують з метою: а) огляду деталей очного дна; б) оцінки прозорості оптичних середовищ; в) огляду кута передньої камери; г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери, райдужки і зіниці. д) визначення кута косоокості. 3. Екзофтальмометрія дозволяє виміряти: а) ширину очної щілини; б) відстань від внутрішнього до зовнішнього кута повік; в ) ступінь вистояння очних яблук; г) міжзіничну відстань; д) ступінь косоокості. 4. В нормі вистояння очних яблук складає: а) 10-12 мм; б) 17-19 мм; в) 28-30 мм; г) 37-39 мм; д) 5-6 мм. 5. Допустима різниця у вистоянні очних яблук: а) 1 мм; б ) 2 мм; в) 4 мм; г) 7 мм; д) 10 мм. 6. Метод дослідження в прохідному світлі використовують в основному для дослідження: а) сітківки; б) райдужки і скловидного тіла; в) кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери, райдужки; г) кришталика і скловидного тіла; д) кута передньої камери. 7. Дослідження методом прохідного світла застосовують з метою: а) огляду деталей очного дна; б) оцінки прозорості оптичних середовищ; в) огляду кута передньої камери; г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери та райдужки. д) визначення кута косоокості. 8. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука. Де локалізовано помутніння? а) в кришталику або в рогівці; б) в рогівці; в) в передній камері; г) в кришталику; д) в скловидному тілі. 9. При дослідженні методом прохідного світла виявлені плаваючі помутніння, які рухаються не у відповідності до рухів очного яблука. Де локалізовано помутніння? а) в рогівці; б) на райдужці; в) в передній камері; г) в кришталику; д) в скловидному тілі. 10. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука: при русі очного яблука вгору - помутніння рухається вниз, при русі очного яблука вліво – помутніння рухається вправо. Де локалізовано помутніння? а) в передніх шарах кришталика; б) в рогівці; в) в передній камері; г ) в задніх шарах кришталика; д) в скловидному тілі. 11. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука: при русі очного яблука вгору - помутніння рухається вгору, при русі очного яблука вліво – помутніння рухається вліво. Де локалізовано помутніння? а) в передніх шарах кришталика; б ) в рогівці; в) в передній камері; г) в задніх шарах кришталика; д) в скловидному тілі. 12. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука: при русі очного яблука вгору - помутніння залишається на місці, при русі очного яблука вліво – помутніння залишається на місці. Де локалізовано помутніння? а) в передніх шарах кришталика; б) в рогівці; в) в передній камері; г) в задніх шарах кришталика; д) в скловидному тілі. 13. При дослідженні методом прохідного світла рефлекс з очного дна відсутній (зіниця не світиться рожевим світлом). Що може бути причиною цього? а) точкові інфільтрати на рогівці; б) тотальне більмо рогівки і (або) зріла катаракта і (або) тотальний гемофтальм; в) початкова катаракта і (або) дистрофічні зміни в скловидному тілі; г) патологічні зміни на сітківці; д) патологічні зміни на сітківці і(або) вивих кришталика. 14. При дослідженні методом прохідного світла рефлекс з очного дна тьмяно-рожевий (зіниця не світиться яскраво-рожевим світлом). Що може бути причиною цього? а) точкові інфільтрати на рогівці; б) тотальне більмо рогівки і(або) зріла катаракта і(або) тотальний гемофтальм; в) початкова катаракта і (або) дистрофічні зміни в скловидному тілі і (або) частковий гемофтальм; г) патологічні зміни на сітківці; д) патологічні зміни на сітківці і(або) вивих кришталика. 15. При дослідженні методом прохідного світла рефлекс з очного дна яскраво-рожевий (зіниця світиться яскраво-рожевим світлом). Що може бути причиною цього? а) точкові інфільтрати на рогівці; б) тотальне більмо рогівки і(або) зріла катаракта і(або) тотальний гемофтальм; в) початкова катаракта і(або) дистрофічні зміни в скловидному тілі і(або) частковий гемофтальм; г) варіант норми; д) патологічні зміни на сітківці і (або) вивих кришталика. 16. Дослідження очного дна проводять методом: а) екзофтальмометрії; б) офтальмоскопії; в) бокового (фокального освітлення); г) прохідного світла; д) гоніоскопії. 17. Дослідження методом офтальмоскопії застосовують з метою: а) огляду деталей очного дна; б) оцінки прозорості оптичних середовищ; в) огляду кута передньої камери; г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери та райдужки. д) визначення кута косоокості. 18. Метод, який дозволяє вивчати зміни очного дна з допомогою світла різного спектрального складу називається: а) офтальмоспектроскопія; б) офтальмохромоскопія; в) офтальмостереоскопія; г) непряма офтальмоскопія; д) пряма офтальмоскопія. 19. Дослідження методом офтальмохромоскопії застосовують з метою: а) огляду деталей очного дна; б) оцінки прозорості оптичних середовищ; в) огляду кута передньої камери; г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери та райдужки. д) диференціальної діагностики деяких патологічних змін на очному дні. 20. В скільки разів зображення очного дна збільшено при непрямій офтальмоскопії? а) в 2; б) в 4-6; в) в 10; г) в 13-16; д) в 24-28. 21. В скільки разів зображення очного дна збільшено при прямій офтальмоскопії? а) в 2; б) в 4-6; в) в 10; г) в 13-16; д) в 24-28. 22. Перелічіть методи для дослідження очного дна: а) пряма і непряма офтальмоскопія; б) пряма і непряма офтальмоскопія, гоніоскопія і дослідження методом прохідного світла; в ) пряма і непряма офтальмоскопія, офтальмоскопія з допомогою фундус-лінзи та офтальмохромоскопія; г) метод фокального освітлення, метод дослідження у прохідному світлі, пряма і непряма офтальмоскопія; д) біомікроскопія та гоніоскопія. 23. Опишіть диск зорового нерва (ДЗН) в нормі: а) ДЗН – блідо-рожевий, межі чіткі, фізіологічна екскавація поширена, судинний пучок знаходиться біля носового краю диску; б) ДЗН – блідо-рожевий, межі чіткі, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі; в) ДЗН – блідо-рожевий, межі стушовані, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі; г) ДЗН – білий, межі чіткі, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі; д) ДЗН – білий з сіруватим відтінком, межі чіткі, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі; 24. Калібр артерій і вен в нормі має співвідношення: а) 1:3; б) 3:4; в) 1:2; г) 1:1; д) 2:3. 25. Які зміни диску зорового нерва є підставою для негайної консультації нейрохірурга (невропатолога)? а) ДЗН – блідо-рожевий, межі чіткі, фізіологічна екскавація поширена, судинний пучок знаходиться біля носового краю диску; б) ДЗН – блідо-рожевий, межі чіткі, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі; в) ДЗН – гіперемований, набряклий, межі відсутні, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі; г) ДЗН – білий, межі стушовані, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі; г) ДЗН – білий з сіруватим відтінком, межі чіткі, фізіологічна екскавація не поширена, судинний пучок в центрі; 26. При обстеженні хворого виявлено односторонні птоз, мідріаз, відсутність рухів очного яблука; гострота зору збережена. Що може бути причиною цього? а) Симптом нижньої орбітальної щілини; б) Симптом верхньої орбітальної щілини; в) Симптом Горнера; г) Пошкодження окорухового нерва; д) Неврит зорового нерва. 27. При обстеженні хворого виявлено односторонні птоз, мідріаз, відсутність конвергенції, розбіжну косоокість; функція відведення ока і гострота зору збережена. Що може бути причиною цього? а) Симптом нижньої орбітальної щілини; б) Симптом верхньої орбітальної щілини; в) Синдром Горнера; г) Пошкодження окорухового нерва; д) Неврит зорового нерва. 28. При обстеженні хворого виявлено односторонній птоз, міоз, енофтальм. Що може бути причиною цього? а) Симптом нижньої орбітальної щілини; б) Симптом верхньої орбітальної щілини; в) Синдром Горнера; г) Пошкодження окорухового нерва; д) Неврит зорового нерва.
Тести до практичного заняття «Рефракція та акомодація.» 1. Клінічна рефракція це: a) формування рефракції під впливом неблагоприємних факторів b) зміна заломлюючої сили оптичної системи по мірі росту організму c) положення дальшої точки ясного зору Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.013 сек.) |