І) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу

Вирішення питання про зменшення статутного капіталу належить до компетенції вищого органу ТОВ. В окремих випадках розгляд цього питання на зборах є обов'язковим з огляду на необхідність виконання вимог п. 4 ст. 144 ЦК, ч.2 ст. 55, ст. 64 Закону України «Про господарські товариства». Однак і в цьому разі ініціатива щодо скликання зборів і внесення такого питання до порядку денного виходить від учасників.

Рішення з цього питання приймається простою більшістю голосів. Ре­золютивна частина рішення повинна містити відомості про суму, на яку зменшується статутний капітал, спосіб зменшення. Доцільно одночасно із цим рішенням, приймати рішення про затвердження змін до статуту;

2) державна реєстрація змін до статуту. Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону «Про господарські товариства» рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру. А щодо ТОВ у ст. 56 міститься спеціальна нор­ма: рішення про зменшення його статутного капіталу набирає чиннос­ті не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку. Отже, для того, щоб рішення ТОВ набуло чинності, необхідно внести зміни до реєстру. Зробити це можна лише в один спосіб - подавши на реєстрацію зміни до статуту.

У законі чітко не зазначено, коли саме повинні подаватися на реєстра­цію зміни до статуту, пов'язані зі зменшенням статутного капіталу. Тому слід застосовувати загальну норму, наведену в ст. 7 Закону «Про госпо-

450 ^Uj^-

дарські товариства»: товариство зобов'язане в п'ятиденний строк повідо­мити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Після реєстрації змін до статуту про зменшення статутного капіталу товариство розпочинає виконувати це рішення;

3) повідомлення кредиторів. Зменшення статутного капіталу може зачіпати інтереси його кредиторів, особливо якщо внаслідок цього ви­лучатиметься частина майна товариства. Тому законодавець встановлює охоронні заходи забезпечення їх інтересів, надаючи їм спеціальні права. Найперше з них - право на одержання інформації, якому кореспондує обов'язок повідомити їх про зменшення статутного капіталу;

4) врегулювання претензій кредиторів. Відповідно до ч. 5 ст. 144 ЦК у разі зменшення статутного капіталу кредитори мають право ви­магати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Увага! Невирішеним є питання щодо строку для відповіді кредиторів. Оскільки строк не встановлено законом, його слід установлювати в самому повідомленні.

Заявити вимоги, наведені в ч. 5 ст. 144 ЦК, можуть будь-які кредито­ри, незалежно від суми. Винятків не має, хоча мали б бути. Недоцільно, зокрема, надавати таке право кредиторам, вимоги яких повністю забез­печені заставою. їх майнові інтереси від розміру статутного капіталу не постраждають.

3.3.23. Управління ТОВ. Загальні збори учасників

Компетенція загальних зборів визначена на законодавчому рівні, зокрема ст. 59 Закону «Про господарські товариства». Однак перелік повноважень не є вичерпним. Допускається встановлення додаткових повноважень у статуті товариства.

Слід зазначити, що компетенція загальних зборів як вищого органу ТОВ дозволяє вирішити будь-яке питання, що стосується діяльності товариства, навіть тоді, коли воно належить до компетенції іншого органу. Відповідно до ст. 98 ЦК загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції ви­конавчого органу.

-М%^451

Усі питання, які відносяться до компетенції загальних зборів, поді­ляються на дві групи. Першу групу становлять питання, які належать до виключної компетенції. їх вирішення не може бути передане (деле­говане) іншим органам товариства. До виключної компетенції загаль­них зборів учасників ТОВ належить:

і) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвер­дження його планів і звітів про їх виконання. Законодавець не дає критеріїв розмежування основних і неосновних напрямків, тому ця нор­ма має декларативний характер. Однаку такий спосіб підкреслюється, що саме загальні збори, і ніхто інший, визначають стратегіїо розвитку това­риства, його основні (головні, найважливіїш) напрямки діяльності.

Рішення загальних зборів товариства можуть визначати основні на­прями діяльності лише цього товариства, а не інших юридичних осіб. Навіть якщо товариство має найбільшу частку в статутному капіталі ін­шого товариства, воно не може приймати рішень, обов'язкових для остан­нього. У нього є свш вищий орган управління, який має свою компетенцію. Якщо ж таке рішення буде прийняте, воно є нікчемним, тобто не породжує правових наслідків для залежного товариства. Однак збори ТОВ вправі давати вказівки виконавчим органам, які представлятимуть товариство в органах управління залежних юридичних осіб;

2) унесення змін до статуту товариства, зміна розміру його ста­
тутного капіталу. Статут відіграє важливу роль у діяльності товариства.
Цей документ має вищу, поршняно з усі іншими корпоративними актами,
юридичну силу. Якщо наступні рішення загальних зборів чи іїшшх орга­
нів управління суперечитимуть статуту, вони можуть бути визнані не­
дійсними з цієї підстави. Статут товариства затверджується учасниками.
Корегування будь-яких його положень у майбутньому можливе лише за
рішенням загальних зборів шляхом унесення змії* (доповнень);

3) створення та відкликання виконавчого органу товариства.
Через здійснення цієї функції реалізується найважливіший принцип
діяльності загальних зборів - принцип демократизму. Учасники само­
стійно, з власної ініціативи висувають кандидатів, здійснюючи таким
чином своє право на участь в управлінні товариством. При виявленні
порушень у діяльності посадових осіб чи при невиконанні або нена­
лежному виконанні даними особами своїх функцій учасники шляхом
прийняття відповідних рішень можуть з метою захисту власних інте­
ресів, відкликати таких осіб;

4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. Загальні збори, зокрема, можуть створити ревізійну комісію, призначити ревізора;

5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, роз­поділ прибутку та збитків товариства. Розгляд цього питання має інформаційну та контрольну функції. У такий спосіб учасники одержу­ють інформацію про результати діяльності товариства за попередній рік, перевіряють ефективність діяльності товариства, його посадових осіб, у процесі обговорення одержують відповіді на свої запитання. Це питання повинно вноситися до порядку денного кожних чергових за­гальних зборів;

6) вирішення питання про придбання товариством частки учас­ника. Це питання найчастіше делегується виконавчому органу;

7) виключення учасника з товариства. У ЦК відсутня норма, яка регламентує порядок виключення учасника з ТОВ, тому застосовуєтсья ст. 64 Закону України «Про господарські товариства». Учасника ТОВ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере;

8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Припи­нення діяльності товариства призводить до припинення корпоративних відносин. Таке рішення можуть прийняти лише учасники, а у випадках, прямо передбачених законом, - суд. Закон не передбачає підстав, з яких може бути прийняте таке рішення. Однак це не означає, що рішення про припинення не потребує мотивації. Учасники, які ініціювали роз­гляд такого питання, повинні довести до відома інших причини, наслід­ки та всі істотні умови припинення товариства. Одночасно з прийнят­тям рішення про припинення діяльності товариства збори вирішують питання про призначення ліквідаційної комісії. Проведення ліквідації може бути покладено на виконавчий орган.