Ліквідація ТОВ

Ліквідація ТОВ відбувається в загальному порядку. Проте в ч. 2 ст. 150 ЦК України передбачено спеціальні обмеження щодо припинення то­вариства шляхом перетворення. Зокрема, ТОВ може бути перетворене лише в AT чи у виробничий кооператив.

Для учасників, ліквідація - це не лише підстава припинення юридич­ної особи, але й підстава припинення корпоративних правовідносин із нею. Ця підстава, має такі особливості:

1) може мати місце як з ініціативи товариства (коли рішення прий­мається вищим органом), так і з ініціативи третіх осіб, за позовом яких суд приймає рішення про ліквідацію;

2) корпоративні правовідносини припиняються щодо всіх учасників;

3) припинення корпоративних правовідносин відбувається для усіх учасників в один час - з моменту державної реєстрації припинен­ня (внесення відповідного запису до державного реєстру);

4) одночасно припиняються не лише корпоративні, але й усі інші правовідносини між учасником та юридичною особою.

Обмеження в ліквідаційній процедурі. До завершення ліквідації корпоративні правовідносини тривають, а отже, учасники і далі мають корпоративні права. Разом з тим під час ліквідаційної процедури ТОВ в певних правах обмежується (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про держав­ну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Ці обмеження опосередковано впливають і на зміст корпоративних правовідносин. Насамперед, важливо, що жодні рішення про внесення змін до статуту (зокрема, щодо складу учасників та розміру статутного капіталу) не можуть бути зареєстровані. Тому навіть якщо відбудеться вихід, виключення учасника, відступлення частки або вступ правона­ступника в товариство, то ці зміни не матимуть публічно-достовірного значення для третіх осіб, оскільки вони не можуть бути внесені до єди­ного державного реєстру. Такі зміни можна було б зареєструвати лише після вилучення з реєстру запису про припинення юридичної особи.

Увага! Неможливість внесення змін до статуту не по­збавляє учасника права вийти з товариства або відступити свою частку в статутному капіталі під час ліквідаційної процедури. Таких обмежень чи заборон законодавство не

538 ^ф*^^

передбачає. Разом з тим неможливість внести відповідний запис до державного реєстру буде істотною перешкодою для реалізації цих прав, адже при встановленні складу учасників товариства відомості державного реєстру будуть мати переважне значення. На це спря­мована cm. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», яка закріплює принцип публіч­ної достовірності відомостей державного реєстру.

Унаслідок цього збереження права на вихід з товариства під час лік­відаційної процедури видається сумнівним. У такий спосіб може від­бутися зміна статусу учасника товариства на статус його кредитора. Це важливо з огляду на черговість погашення вимог. Як кредитор колишній учасник вправі одержати відшкодування в четверту чергу. Якщо майна товариства недостатньо для погашення вимог усіх кредиторів четвертої черги, то учасники взагалі нічого не одержать. Коли ж він стає кредито­ром четвертої черги, то він навіть у разі недостатності майна для пога­шення усіх вимог четвертої черги, одержить частину пропорційно своїм вимогам. При цьому можливими є й зловживання з черговістю. Ніщо не заважає учаснику за змовою з товариством забезпечити свої вимоги з одержання дійсної вартості частки заставою. Так, колишній учасник стає вже кредитором першої черги. Фактично, це зловживання правом на вихід з метою завдання шкоди кредиторам товариства. Закон повинен обмежувати такі можливості.

Разом з тим можна змоделювати ситуацію, коли учасники, що мають у сукупності більше як 50% голосів, ухвалюють на зборах рішення про ліквідацію товариства без наміру її реального проведення. При цьому переслідується лише одна мета - перешкодити учаснику, який попередив про вихід, вийти з товариства. Зміни до статуту, пов'язані з вибуттям учасника, внести неможливо, а підстав для оскарження рішення про ліквідацію учасник не має,

Те саме можна сказати й про виключення. Адже вихід легко маску­ється під виключення, особливо коли останнє відбувається за рішенням зборів учасників, Важче буде, коли виключення відбуватиметься в судо­вому порядку. Тоді право товариства на виключення учасника в лікві­даційній процедурі обмежувати було б недоцільно.

Очевидно, не повинно бути перешкод для відступлення частки під час ліквідації, вступу в товариство правонаступників та нових учасників.

^>Щ^539

Адже ці відносини не зачіпають майнових активів товариства, а отже, і не можуть порушити прав та інтересів кредиторів. Зазначене не стосу­ється випадків викупу часток товариством. Такі операції в ліквідаційній процедурі повинні заборонятися.

Поиск по сайту: