 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Стаття 115. Майно господарського товариства
1. Господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;
2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;
3) одержаних доходів;
4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
2. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
\ Стаття 116. Права учасників господарського W товариства
1. Учасники господарського товариства мають право ) у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
3) вийти у встановленому порядку з товариства;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
\ Стаття 117. Обов'язки учасників господарському го товариства
1. Учасники господарського товариства зобов'язані:
) 1) додержуватися установчого документа товариства
та виконувати рішення загальних зборів;
2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;
3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.
326 QsgfrZ*
| С |
2.1. Підприємницькі товариства
М Поняття підприємницького товариства безпосередньо
'..;. пов'язано з поняттям підприємницької діяльності та її здійсненням юридичною особою. ЦК не містить визначення підприємницької діяльності, а ст. 42 ГК закріплює ознаки такої діяльності: вона повинна здійснюватися визначеними законом суб'єктами (а) самостійно, тобто безпосередньо, (б) систематично, (в) ініціативно, (г) на власний ризик. Сферою цієї діяльності є виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг; метою - отримання прибутку, який в подальшому має бути розподілений між учасниками товариства. Тим самим установлюються певні критерії не лише для підприємницької діяльності, а й для визначення підприємницьких товариств.
Важливим є той факт, що ЦК вперше здійснив поділ товариств на підприємницькі та непідприємницькі та чітко визначив поняття останніх. Адже ні в ЦК УРСР 1922 року, ні в ЦК УРСР 1963 року ні в Законі «Про господарські товариства», ні в інших законах та нормативно-правових актах такого поділу не було закріплено.
Не закріплює такого поділу і ГК, в якому йдеться лише про окремі види комерційних та некомерційних підприємств без відповідного та необхідного підходу до логічної послідовності в їх визначенні.
Така термінологія, використовувана в ГК, вимагає з'ясування питання, як співвідносяться комерційні підприємства, передбачувані в ГК, з підприємницькими товариствами, регулювання яких надається в ЦК.
ГК поділяє підприємства на такі, що «здійснюють підприємництво» (за виразом, що міститься в ч. 2 ст. 62 ГК), та такі, що створюються для здійснення некомерційної діяльності. Отже, поряд використовуються два терміни - «підприємницькі» та «некомерційні».
Не зосереджуючись на термінологічних розбіжностях ЦК і ГК стосовно самих суб'єктів1, звертає на себе увагу те, що ГК вживає термінологію «комерційне» (підприємство) стосовно насамперед державних та комунальних підприємств - «державне комерційне підприємство» (ст. 74 ГК), «унітарне комерційне підприємство» (п. 7 ст. 74 ГК), «казенне комерційне підприємство» (п. 2 ст. 77 ГК) та «комунальне комерційне підприємство» (п. З ст. 78 ГК). Не маючи на меті аналізувати
1 За ЦК це юридичні особи і відповідні їх види - товариства та установи, а за ГК - це господарюючі суб'єкти і насамперед підприємства.
правове положення цих юридичних осіб, зауважимо, що подібний підхід ГК до приналежності комерційних юридичних осіб саме до державних чи комунальних не зрозумілий. Адже тоді постають кілька запитань:
- чи можуть існувати приватні комерційні підприємства?
- чим відрізняються комерційні державні підприємства від підприємницьких товариств як юридичних осіб приватного права, можливість створення яких державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами в особі відповідних органів надається законом?
ЦК РФ використовує термін «комерційні організації» (ст. 50 ЦК РФ). Фактично визначення понять «підприємницьке товариство» за ЦКУкраїни та «комерційна організація» за ЦК РФ ідентичні. Так, п. 1 ст. 50 ЦК РФ визначає комерційну організацію як юридичну особу, яка за основну мету своєї діяльності має отримання прибутку з наступним його розподілом між учасниками.
Зазначена стаття ЦК РФ розмежовує юридичні особи на комерційні та некомерційні. ЦК України поділяє товариства на підприємницькі та непідприємницькі. ГК України з цього питання містить неоднозначні підходи, передбачаючи комерційні підприємства, але обмежуючи їх коло лише публічними юридичними особами (державними та комунальними підприємствами).
|
Увага! Термін «комерційний» не є повним аналогом терміну «підприємницький» і в ЦК не вживається. Тому слід уникати його використання при позначенні того чи іншого виду юридичної особи.
Поиск по сайту: