АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Відповідальність засновників

Читайте также:
  1. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  2. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення
  3. Адміністративно-правова відповідальність суддів.
  4. Відповідальність за порушення дипломатичних привілеїв та імунітетів
  5. Відповідальність за порушення податкового законодавства.
  6. Відповідальність за порушення порядку приватизаційного інвестування та угод приватизації.
  7. Відповідальність за прострочення або несплату вкладу
  8. Відповідальність учасників ПТ
  9. Глава 33. Відповідальність за порушення законодавства у сфері цивільного захисту
  10. Глава 4. Оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них
  11. Глава 68. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення

Крім загальних норм ч. З ст. 153 ЦК про солідарну відповідальність засновників АГ, яку вони несуть за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями, що виникли до його державної реєстрації, та про умо­ву переходу відповідальності за цими зобов'язаннях до АГ в разі схва-


лення дій засновників загальними зборами акціонерів, ст. 12 Закону «Про акціонерні товариства» містить й уточнення. У ній встановлю­ється, по-перше, що таке рішення може прийматися загальними зборами акціонерів протягом шести місяців після державної реєстрації AT; по-друге, інформація про такі зобов'язання товариства має бути відобра­жена у статуті товариства.

Утім, ЦК не встановлює наслідків невиконання цієї вимоги, на від­міну, наприклад, від законодавства Німеччини, яке містить аналогічне правило і передбачає, що без цього договори і дії з їх виконання щодо АГ є недійсними1.

Слід звернути увагу й на таке: по-перше, на відміну від Закону «Про господарські товариства», яким ці питання вирішувалися установчими зборами, за ЦК воно перебуває в компетенції загальних зборів; по-друге, за вказаним Законом схвалювалися угоди, укладені засновниками до створення АГ, а за ЦК - дії засновників, пов'язані з його створенням. Угоди (за сучасною термінологією - правочини) є діями, але термін «дії» ширше за «правочини».

Засновники, які понесли витрати на створення АГ, зобов'язані нада­ти письмовий звіт про них, у якому вказати всі правочини, укладені ними до проведення установчих зборів, та витрати за ними. Після об­рання правління, наглядової ради і ревізорів останні здійснюють пере­вірку процесу заснування АГ і складають звіт про свої дії з обґрунту­ванням зроблених ними висновків. При проведенні такої перевірки ревізори мають право одержувати від засновників будь-які пояснення і документи, залучати експертів, за що мають право на винагороду.

Якщо ж схвалення не відбудеться і АГ витрати засновників прийма­ти на себе не буде, засновники не отримають відповідної компенсації. Це може стосуватися діяльності засновників по створенню AT в цілому, тобто будь-яких дій, із несенням невиправдано високих витрат. Заснов­ники залишаються зобов'язаними щодо них як солідарні боржники. При цьому подібне зобов'язання хоча й було пов'язано із заснуванням АГ, але є самостійним і ніяк не залежить в майбутньому від становища за­сновників у АГ.

1 55 26,32-35 Акціонерного закону Німеччини // Закон об акционерных обществах от 06.09.1965 г. // Германское право. Часть II. Торговое уложение и другие законы: Пер. с нем./ Серия: Современное зарубежное и международное частное право. - М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. - С.163-327.


3.4.15. Статутний капітал AT

Статутний капітал традиційно вважається зосередженням (ядром) корпоративної власності. Поняття статутного капіталу важливе і для формування майна AT при його створенні, і для розподілу акцій серед акціонерів, і для корпоративного управління, адже голосування на за­гальних зборах відбувається за принципом «одна акція - один голос».

Важливими є питання початкового формування статутного капіталу і його зміни в подальшому; функцій статутного капіталу; правового режиму вкладів, унесених в оплату акцій; співвідношення понять «май­но», «статутний капітал», «активи», «фонди», «частка в статутному капіталі», «корпоративні права» та «акції» та ін.

Термін «статутний капітал» використовується в ЦК (ст. 115 та ін.) та в сучасному бухгалтерському обліку1. У податковому законодавстві поняття «статутний капітал» і «статутний фонд» фактично ототожне­ні2. У ГК використовується термін «статутний фонд» (ст. 87 та ін.).

По суті, «фонд» є поняттям економічним, фіксується в балансі кор­порації і має обліково-бухгалтерське значення. За бухгалтерським за­конодавством він являє собою сукупність вкладів (у грошовому виразі) учасників (власників) у майно при створенні юридичної особи для за­безпечення її діяльності в розмірах, визначених установчими докумен­тами. Звідси і випливає уявлення про статутний капітал (фонд) як но­мінальну вартісну умовну величину, яка до того ж є стартовою і відображає джерело формування коштів.

Отже, статутний капітал - поняття бухгалтерське, запозичене правом для своєї мети. Він не є ні майном, ні об'єктом цивільного права взагалі, а являє собою бухгалтерсько-правовий засіб, постійний бухгалтерський шифр, в якому відображається майно, що має існувати, а не те, що дійсно існує3. Натомість через нього простежується зв'язок з майном товари­ства, яке вже є об'єктом права.

Так, поширеним є визначення статутного капіталу як зафіксованої установчими документами і оціненої учасниками в національній валю­ті (а у випадках, передбачених законом, також і в іноземній валюті)

1 Пункт 37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого
Наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. № 87.

2 Пункт 1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

3 Батистар.Т. Правовое регулирование акционерных общества в Панаме: Автореф. дис....
канд. юрид. наук. М., 1978. - С.80.


сукупності вкладів, об'єднаних учасниками при створенні господар­ського товариства для забезпечення його діяльності1; як грошового еквівалента майна, яке повинно передаватися товариству у вигляді вне­сків для забезпечення його діяльності та як сплати його учасниками отримуваних ними майнових прав2; як суми вкладів учасників, що ви­конують функції джерела коштів товариства3.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЦК статутний капітал AT утворюється з вартості вкладів акціонерів, унесених внаслідок придбання ними акцій. Це означає, що статутний капітал безпосередньо не пов'язаний ні з грошима, ні з майном, що передаються як вклади або в оплату акцій, тому що гроші корпорацією можуть вільно використовуватись, а майно може відчужуватися, споживатися або списуватися як зношене, що не впливає на розмір статутного капіталу. У зв'язку з цим статутний капітал ніколи не відображає дійсної вартості майна, яке знаходиться на балан­сі корпорації, і сам по собі не є реально існуючим об'єктом.

Увага! Статутний капітал, не будучи об'єктом, не може відчужуватися. Неможна вчиняти правочин з продажу статут­ного капіталу. Не вірно говорити й про право власності на ста­тутний капітал. На нього неможна звертати стягнення.

Згідно з визначенням AT (ст. 152 ЦК) його статутний капітал поді­лений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Це можуть бути прості та привілейовані акції. Частка привілейованих акцій у загальному обсязі статутного капіталу АГ не може перевищувати два­дцяти п'яти відсотків (ч.І ст.158 ЦК,ч.5 ст.20 Закону «Про акціонерні товариства»).

Отже, статутний капітал:

- слугує визначенню участі кожного акціонера залежно від кількос­ті акцій;

- є критерієм рівноваги для співвідношення з активами, бо в разі зменшення активів і порівнянні зі статутним капіталом товариство

1 Кибєнко Е.Р. Корпоративное право Украины: Учебное пособие - X.: Эспада, 2001.

С.114.

2 Ямкова О.С. Правове регулювання статутного фонду комерційних організацій; Автореф.
дис.... канд. юрид. наук: 12.00.04. - Донецьк, 2000. - СЮ.

3 Глибко С.В.Сущностные признаки акционерного общества: Дис.... канд. юрид. наук:
12.00.03.-Х, 1995. -СІ IS.


зобов'язано заявити про зменшення свого статутного капіталу (ч. З ст. 155 ЦК). Тому останній виступає показником прибутко­вої роботи AT; - необхідний для розпочинання підприємницької діяльності, адже

статутний капітал є першоджерелом формування майна AT. Виходячи з цього, наголошується на таких функціях статутного ка­піталу, як стартова, гарантійна та визначально-структурна щодо корпоративних прав акціонерів.

Законодавство України намагається забезпечити додержання гаран­тійної функції статутного капіталу. У ньому чітко врегульоване форму­вання статутного капіталу, встановлюється його мінімальний розмір, який для АГ має бути не менше 1250 мінімальних заробітних плат (ст. 14 Закону «Про акціонерні товариства»), порядок його збільшення та умови і порядок зменшення.

У законодавстві передбачаються і строки його формування. Згідно з частинами 3 та 4 ст. 11 Закону «Про акціонерні товариства» кожний засновник АГ повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. У проти­вному разі АГ вважається не заснованим. У будь-якому разі статутний капітал АГ має бути сформований (акції оплаченими) до державної реє­страції товариства, а точніше -до скликання установчих зборів (ч. 1 ст. 10 Закону «Про акціонерні товариства»). Відкрита підписка на акції не провадиться до повної сплати статутного капіталу (ч. 2 ст. 155 ЦК). Гарантійній функції статутного капіталу відповідають:

а) заборона зменшення розміру статутного капіталу корпорацій без
згоди їх кредиторів;

б) заборона виплати дивідендів при збитковій роботі АГ та в інших
випадках, передбачених ст. 31 Закону «Про акціонерні товариства»;

в) вимога оголосити про зменшення статутного капіталу в разі змен­
шення чистих активів АГ за результатами фінансового року в порівнян­
ні зі статутним капіталом (ч. З ст. 155 ЦК).

Усі ці заходи спрямовані на те, щоб статутний капітал став не наду­маним фіктивним відображенням первісно існуючого капіталу, а реаль­ною вартістю активів АГ.

Статутний (складений) капітал товариства не є раз і назавжди не­змінним. Він може (а в певних випадках - мусить) зменшуватися або збільшуватися.


Статутний капітал АГ збільшується шляхом підвищення номіналь­ної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номіналь­ної вартості у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

АГ має право збільшувати статутний капітал після ре ~страції звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій. Додаткові емісії акцій спрямовані на залучення капіталу, необхідного для діяль­ності АГ. Рішення про це приймається тільки загальними зборами ак­ціонерів.

Якщо статутний капітал АГ збільшується шляхом підвищення номі­нальної вартості акцій, то при цьому додаткової емісії і оплати акцій не відбувається.

Законом «Про акціонерні товариства» встановлено певні заборони до збільшення статутного капіталу. Зокрема:

- АГ не вправі приймати рішення про збільшення статутного капі­талу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу;

- не допускається збільшення статутного капіталу АГ у разі наявнос­ті викуплених товариством акцій, а також для покриття збитків;

- обов'язковою умовою збільшення статутного капіталу АГ є від­повідність розміру статутного капіталу після його збільшення вимогам про мінімальний його розмір на дату реєстрації змін до статуту товариства.

Зменшення статутного капіталу AT відбувається в порядку, вста­новленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кіль­кості, якщо це передбачено статутом товариства.

При цьому вимагається заздалегідь повідомити про це кожного креди­тора, вимоги якого до АГ не забезпечені заставою, гарантією чи по­рукою, про таке рішення. Такі кредитори вправі протягом 30 днів після надходження їм повідомлення звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів одного з таких заходів на вибір товариства: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укла­дення договору застави чи поруки, дострокового припинення або ви­конання зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено до­говором між АГ та кредитором.


572 ^^ff#**4h-

Зменшення AT статутного капіталу нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.

В AT частка статутного капіталу перетворилася на окремий об'єкт права - цінний папір (акцію). При цьому слід усвідомлювати співвідно­шення між правами на майно та правами на акцію.

Ш

Увага! Не можна ототожнювати акціонерів із співвлас­никами.

Безперечним є те, що єдина річ, власниками якої є акціонери, - це їхня акція1 як цінний папір. Відтак, замість фізичних властивостей, при­таманних тілесній речі, акціонер має набір прав, які іменуються корпо­ративними правами або правами з акції.

Пов'язаність частки (частки в статутному капіталі) з цілим (статутним капіталом) спостерігається й в залежності номінальної вартості акції від статутного капіталу. Навпаки ж, курсова вартість акцій залежить від активів AT, а не від його статутного капіталу. Тому нині в ЦК й перед­бачено приведення у відповідність цих категорій, які врешті-решт при­ведуть і до співвідношення з курсом акцій. Таке співставлення також свідчить про відносну незалежність акцій від своєї матриці - статутно­го капіталу, хоча на перший погляд це неможливо.

Слід застерегти проти ототожнення викупу в акціонерів акцій або реалізацією ними акцій із «виходом» з AT Цей термін взагалі непри­йнятний для акціонерів, які не «виходять» з AT і не «входять» в AT, a відчужують свої акції в порядку, передбаченому статтями 7 та 24 За­кону «Про акціонерні товариства», або акції в них викуповуються самим АГ в порядку, передбаченому Законом.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)