Правові наслідки прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи

Складність і неоднорідність процедури ліквідації суб'єкта права спричинює наявність різноманітних наслідків, обумовлених прийняттям рішення про добровільну або примусову ліквідацію юридичної особи.

Загальними наслідками прийняття такого рішення, переліченими в ЦК, є:

а) повідомлення щодо рішення про ліквідацію органу, який здійснює
державну реєстрацію;

б) внесення останнім запису в державний реєстр про те, що юри­
дична особа перебуває в процесі припинення;

в) перехід повноважень щодо управління юридичною особою до
ліквідаційної комісії;

г) публікація відомостей про припинення юридичної особи в засо­
бах масової інформації;

ґ) здійснення ліквідаційною комісією певних процедур щодо при­пинення юридичної особи;

д) внесення запису до державного реєстру про припинення юри­
дичної особи.

Унаслідок переходу повноважень щодо управління юридичною осо­бою до ліквідаційної комісії вона виконує зазначені вище дії. Утім, здійснення нею дій з повідомлення державного реєстратора виключа­ються у випадку прийняття рішення про ліквідацію судом. Це пов'язано з тим, що юридичній особі може бути не відомо про прийняття судом рішення щодо її припинення і тому обов'язок повідомлення про це юридичної особи покладений на державного реєстратора.

Крім того, певні дії з припинення юридичної особи у випадках, уста­новлених законом, можуть здійснювати й інші органи, зокрема рада недержавного пенсійного фонду.

Повідомлення щодо рішення про ліквідацію юридичної особи дер­жавного реєстратора. Той, хто приймає рішення про ліквідацію юри­дичної особи, зобов'язаний повідомити про це державного реєстрато­ра. Залежно від добровільного або примусового характеру прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи відрізняються й документи, що подаються (надсилаються) державному реєстратору:

- при добровільному порядку - для внесення до Єдиного державно­го реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: а) нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи; 6) документ, що під­тверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішен­ня щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друковано­му засобі масової інформації (ст. 36 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»);

- при примусовому порядку - суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юри­дичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи (ч. 1 ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Указані документи є підставою для здійснення державним реєстра­тором:

а) запису про рішення щодо припинення юридичної особи до Єдино­
го державного реєстру та повідомлення органів статистики, державної
податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страху­
вання відомості про внесення такого запису (ч. 1 ст. 35 Закону «Про дер­
жавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»), а у
випадку прийняття рішення судом - ще й самої юридичної особи, щодо
якої прийнято рішення про ліквідацію (ч. З ст. 38 Закону «Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»);

б) публікації про припинення юридичної особи, проведення якої
передбачено ст. 22 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб
та фізичних осіб - підприємців».

286 4**фь%^

У законодавстві відсутній єдиний підхід до вирішення питання щодо того, хто і яким чином має здійснювати публікацію відомостей про ліквідацію юридичної особи.

Перш за все, в самому ЦК (ч. 4 ст. 105) зазначено, що ліквідаційною ко­місією поміщається повідомлення в друкованих засобах масової інформа­ції, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи. Аналогічні по своїй суті вказівки передбачені й іншими законодав­чими актами. Зокрема, ч. 2 ст. 20 Закону «Про господарські товариства» встановлено, що ліквідаційна комісія публікуєв друкованих засобахмасової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстращю юри­дичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення господар­ського товариства. Законодавством про державну реєстращю встановлено, що публікація про припинення юридичної особи проводиться у спеціаль­ному друкованому ЗМІ «Бюлетень державної реєстрації», заснованому Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підпри­ємництва¹. Повідомлення підлягають опублікуванню спеціально уповно­важеним органом з питань державної реєстрації протягом десяти робочих днів з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Причому публікація повідомлення про прийняття рішення про ліквідацію судом здійснюється безоплатно, а в разі прийняття його самою юридичною особою вартість публікації складає три неоподатковуваних мінімуми доходи? громадян (ч. 19, 20 ст. 22 Закону «Про державну реє­страцію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Увага! Не зовсім вірно стверджувати про здійснення пуб­лікації про припинення юридичної особи ліквідаційною комі­сією, оскільки доступ до спеціального друкованого ЗМІ має тільки державний реєстратор. Логічним виглядатиме ви­сновок, що публікація має здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фі­зичних осіб - підприємців».

Зміст публікації про ліквідацію юридичної особи різниться залеж­но від того, хто приймає відповідне рішення:

¹ Див.: Про надання роз'яснень деяких норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.08. 2004 р. № 5530 // БД «НАУ-ЕКСПЕРТ». Версія: 9.5.1.0.

- при добровільній ліквідації повідомлення про прийняття засновни­ками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо ліквідації юридичної особи повинно містити відомості про: наймену­вання юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи; міс­цезнаходження юридичної особи; підставу для прийняття рішення щодо припинення (злиття, приєднання, поділ, перетворення або лікві­дація) юридичної особи; місце та дату внесення запису про прийняття ріїпення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом про припинення юридичної особи; дату призначення та відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); порядок і строк заявления кредиторами вимог до юридичної особи, що припи­няється (ч. 7 ст. 22 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»);

- при примусовій ліквідації повідомлення про постановления судового ріїпення щодо припинення юридичної особи повинно містити відомості про: найменування юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; дату та підставу для прийнят­тя ріїпення щодо припинення юридичної особи; місце та дату внесення запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи; дату при­значення та відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідацій­ну комісію тощо); порядок і строк заявления кредиторами вимог до юри­дичної особи, що припиняється (ч. 8 ст. 22 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Крім публікації, яка проводиться державним реєстратором, для окремих видів юридичних осіб законодавством передбачено спеціальні вимоги стосовно повідомлення, інформації що в них міститься, спосо­бів повідомлення, та органів, які необхідно повідомляти, оскільки це обумовлено специфікою діяльності, яку вони проводять. Зокрема, до таких відносяться:

а) розкриття інформації емітентом цінних паперів. У разі якщо рішення про ліквідацію прийняте емітентом цінних паперів або від­носно такої юридичної особи судом, то інформація про це рішення відноситься до особливої (абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону «Про цінні папери і фондовий ринок»). Вона повинна бути розкрита: у стрічці новин (протягом двох робочих днів з дати вчинення дії, але не пізніше 10.00 години третього робочого дня, після дня вчинення дії); в офіційному

друкованому виданні (протягом п'яти робочих днів з дати вчинення дії); подана до ДКІДПФР (протягом десяти робочих днів з дати вчи­нення дії) (п. 1 гл. З розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів)¹.

Таке Повідомлення, залежно від добровільного або примусового порядку прийняття такого рішення, має бути такого змісту:

- дата прийняття рішення про припинення емітента шляхом ліквіда­ції; назва органу емітента, що прийняв це рішення, причини такого рішення, у тому числі дата проведення загальних зборів, на яких роз­глядалось зазначене питання, та результати голосування, із зазначенням кількості голосів «за» та кількості голосів «проти»; щодо кредиторів або їх відсутність; вартість чистих активів, сума зобов'язань й розмір власного капіталу за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком, за рік, який передував даті ухвалення рішен­ня про ліквідацію емітента; про достатність активів емітента для роз­рахунку за його зобов'язаннями, а також сума, яка може залишитися після задоволення вимог кредиторів і розподілятиметься між акціоне­рами (ч. З п. 11.2 гл. 2 розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів);

- дата судового рішення про припинення емітента шляхом ліквідації та найменування суду, який прийняв таке рішення; строк дії ліквідацій­ної процедури; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка подала заяву про припинення емітента; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка є уповноваженою осо­бою, визначеною відповідно до рішення загальних зборів акціонерного товариства, та має повноваження представляти інтереси акціонерів у процесі провадження справи про банкрутство; вартість чистих активів, сума зобов'язань й розмір власного капіталу за даними річної фінансо­вої звітності, підтвердженої аудиторським висновком, за рік, який пе­редував даті прийняття рішення про ліквідацію емітента; щодо достат­ності активів емітента для розрахунку за його зобов'язаннями, а також сума, яка може залишитися після задоволення вимог кредиторів і роз­поділятиметься між акціонерами (ч. З п. 11.3 гл. 2 розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів). До моменту

¹ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 hfs 1S91 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 9. - Ст. 339.

офіційного оприлюднення інформації щодо рішення про ліквідацію емітента вона відноситься до інсайдерської інформації¹;

б) повідомлення недержавним пенсійним фондом вкладників, учасників фонду, адміністратора, осіб, що здійснюють управління активами, збері­гана, Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, учасників фонду. У разі прийняття ріїнення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду до початку процедури ліквідації цього пенсійного фонду у встановлений Державною комісією з регулювання ринків фі­нансових послуг України термін зобов'язана повідомити про це рішення вкладників та учасників фонду, адміністратора, осіб, що здійснюють управління активами, зберігана та Державну комісію з регулювання рин­ків фінансових послуг України з обов'язковим повідомленням учасників фонду про дату початку і закінчення періоду ліквідації пенсійного фонду (абз. 1 ч. З ст. 17 Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення»). Відносно пенсійних фондів Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України прийнято два нормативних акти, присвяче­них регулювання процедури ліквідації² однак вони не містять строку повідомлення. Тому за такої ситуації, з метою виконання вимоги закону, повідомлення необхідно здійснювати відразу після прийняття рішення про ліквідацію недержавного пенсійного фонду;

в) повідомлення кредитною спілкою Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України. У разі прийняття рішення про ліквіда­цію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він по­винен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності (абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону «Про кредитні спілки»).

Для певних видів юридичних можливо виокремити й інші правові наслідки, що зумовлюються прийняттям рішення про ліквідацію юри­дичної особи, а саме:

' Про визначення інформації, яка належить до інсайдерської: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.11. 2006 р. № 1344 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 234.

Див.: Методичні рекомендації щодо припинення недержавних пенсійних фондів: Роз­порядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.06.2006 р. № 5944 // БД «НАУ - ЕКСПЕРТ». Версія: 9.5.1.0; Порядок здійснення окремих дій, пов'язаних із припиненням недержавних пенсійних фондів: Розпоряджен­ня Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29.08.2006 р. № 6154 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 38. - Ст. 2601.

290 &ф**>~

- рйыення Верховного Суду України про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії тягне за собою припинення політичної партії, розпуск ії керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первин­них осередків та інших статутних утворень політичної партії, припинен­ня членства в політичній партії (ст. 24 Закону «Про політичні партії»);

- вимагається прийняття ріїпення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі (ст. 23 Закону «Про політичні партії»);

- установлюється, що рішення про примусовий розпуск об'єднання профспілок не тягне за собою розпуску профспілок, які входять до цього об'єднання (ст. 18 Закону «Про профеойні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

Крім спричинення відповідних наслідків для самої юридичної особи, що ліквідується, вони можуть наставати й для інших учасників цивільних відносин. Наприклад, у разі прийняття ріїїіення про лнсвідацію юридичної особи-управителя, емітент шотечних обліїацш до моменту виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підпри­ємців зобов'язаний укласти договір про управління іпотечним покриттям з новим управителем (абз 2. ч. 2 ст. 23 Закону «Про іпотечні облігації»).

Важливе значення у процедурі ліквідації мають обмеження для юри­дичної особи, що настають через прийняття рішення про її ліквідацію. До таких обмежень законодавством, зокрема, віднесено:

а) з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рі­
шення щодо ліквідації юридичної особи забороняється:

- проведення державної реєстрації змін до її установчих документів;

- внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи;

- проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято ріїпення щодо припинення (ч. 2 ст. 35 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»);

б) з моменту прийняття рішення про ліквідацію корпоративного
інвестиційного фонду йому заборонено розміщувати акції (ч. 8 ст. 20
Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоратив­
ні інвестиційні фонди)»);

в) бюджетна позика у межах режиму державних заставних закупівель
не може бути надана особі, яка перебуває у процесі ліквідації (пп. «в»

п. 12.3 ст. 12 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України»).

Такі приклади можливо продовжувати, але й з наведеного очевидно, що основним напрямком діяльності юридичної особи з моменту прийняття рішення про її ліквідацію або внесення відповідного запису до державно­го реєстру є саме здшснення дш, пов'язаних із припиненням юридичної особи, на чому й сконцентрована діяльність ліквідаційної комісії.

У певних випадках, установлених законодавством, виникнення від­повідних обмежень може пов'язуватися навіть із розглядом судом спра­ви про ліквідацію юридичної особи. Наприклад, до участі в конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті за­гального користування не допускаються автомобільні перевізники, щодо яких порушено справу про ліквідацію як суб'єкта господарювання (абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону «Про автомобільний транспорт»)¹.

9.2.7. Діяльність ліквідаційної комісії (ліквідатора)

Інвентаризація активів і зобов'язань та застосування заходів що­до виявлення кредиторів та їх повідомлення. Дії ліквідаційної комісії з виявлення кредиторів і стягнення дебіторської заборгованості направлені на отримання об'єктивних даних про фінансовий стан юридичної особи та на формування ліквідаційної маси, з якої будуть задовольнятися вимоги кредиторів юридичної особи. Однак при цьому слід зважати на відповідні обмеження, що передбачені законодавством відносно включення того чи іншого майна до ліквідаційної маси. Зокрема:

а) іпотечне покриття не включається до ліквідаційної маси емітента
(ч. 4 ст. 8 Закону «Про іпотечні облігації»);

б) пенсійні активи в разі визнання компанії з управління активами
або зберігача банкрутом не можуть включатися до ліквідаційної маси
компанії з управління активами або зберігача (ч. 9 ст. 80 Закону «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)¹;

в) у разі ліквідації управителя ФФБ кошти на рахунку ФФБ не вклю­
чаються до ліквідаційної маси управителя ФФБ і спрямовуються ви­
ключно на задоволення вимог довірителів до управителя ФФБ згідно з
Правилами ФФБ (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про фінансово-кредитні
механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з
нерухомістю»);

г) кошти резервів із страхування життя не можуть бути включені
до ліквідаційної маси в разі банкрутства страховика або його ліквідації
з інших причин і підлягають передачі іншому страховику за згодою
страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застра­
хованій особі (ч. 13 ст. 31 Закону «Про страхування»).

Для формування ліквідаційної маси ліквідаційна комісія вживає заходи щодо збереження майна, що належить юридичній особі, зокрема шляхом повернення майна, яке знаходиться в обороті, включаючи майно, пере­дане в найм та ін., направляє боржникам юридичної особи вимоги про виконання зобов 'язань (дострокове виконання) у зв'язку з ліквідацією

' Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

юридичної особи; забезпечує вихід юридичної особи зі складу учасників інших юридичних осіб і отримання вартості майна (частини майна) про­порційно частці в статутному (складеному) капіталі та ін.

Крім того, ліквідаційна комісія юридичної особи здійснює відкриття єдиного поточного рахунку, на якому акумулюються грошові кошти юридичної особи. На законодавчому рівні тільки для недержавних пенсійних фондів передбачено відкриття єдиного поточного рахунку пенсійного фонду. На підставі рішення про ліквідацію пенсійного фон­ду рада фонду приймає рішення про визначення єдиного поточного рахунку, на який зараховуються всі грошові кошти з інших рахунків фонду та всі надходження грошових коштів від продажу активів пенсій­ного фонду. Усі інші рахунки пенсійного фонду підлягають закриттю (ч. З ст. 17 Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення»).

Відносно інших юридичних осіб такий обов'язок установлено Ін­струкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, відповідно до якої в разі припинен­ня юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок юридичної особи, що ліквідовується, визначений ліквідаційною комісією. Закриття інших рахунків, які не використовуються для проведення ліквідаційної про­цедури, здійснюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) на під­ставі заяви про закриття рахунку, підписаної особою, яка згідно з рі­шенням учасників юридичної особи, суду або органу, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, призначена ліквідатором (за умови проведення ідентифікації), та копії рішення учасників, суду або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими докумен­тами про ліквідацію юридичної особи, засвідченої нотаріально або органом, який прийняв таке рішення. Додатково подається картка із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчена нотаріально, якщо на рахунку є залишок коштів (п. 20.4)'.

Виступ у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Уна­слідок переходу до ліквідаційної комісії повноважень виконавчого ор­гану вона може виступати в суді від імені юридичної особи. Така необ-

¹ Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Постанова Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

294 ^jp^-

хідність виникає, зокрема у зв'язку з оспоренням кредиторами юридичної особи відмови задовольнити їх вимоги.

Складання проміжного ліквідаційного балансу. Складання проміж­ного ліквідаційного балансу (ч. 1 ст. 111 ЦК) завершує процедуру, спрямовану на формування ліквідаційної маси. Цей документ має міс­тити відомості про склад майна юридичної особи, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Крім загальних завдань ліквідаційної комісії, аналіз законодавства дозволяє виокремити й інші її завдання, крім тих, що перелічені в ЦК. Вони стосуються як для всіх юридичних осіб, так і можуть пов'язуватися лише з окремими їх видами.

Скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюється відповідно до однойменного Порядку, для чого протягом семи робочих днів після прийняття рішення про ліквідацію ліквідаційна комісія повинна подати до ДКЦПФР такі документи: заяву про зупинення обігу акцій; рішення загальних зборів акціонерів товариства про ліквідацію і призначення комісії, оформлене відповідним протоколом, який повинен бути пронумерований, про­шнурований та засвідчений підписами голови та секретаря зборів, або копію постанови господарського суду про визнання боржника банкру­том, або копію Постанови Правління Національного банку України про відкриття процедури ліквідації, що засвідчується головою комісії та печаткою товариства; довідку, засвідчену підписами та печаткою реє­стратора про передачу йому реєстру власників іменних цінних паперів (при документарній формі) або депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування випуску цінних паперів (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи та його місцезнаходження. Довідка також повинна містити дані щодо на­явності державної частки у статутному капіталі емітента на дату при­йняття рішення про ліквідацію; копію опублікованого повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів товариства, на яких прий­нято рішення про ліквідацію, та довідку, яка свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих загальних зборів (згідно

з порядком, установленим у статуті товариства), що засвідчуються під­писом голови комісії та печаткою товариства¹.

ДКЦПФР видає розпорядження про зупинення обігу акцій протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального ор­гану вказаних вище документів.

ДКЦПР протягом трьох робочих днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій направляє його емітенту та реєстроутримува-чу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездо­кументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції цього емітента.

Увага! Особливості скасування випуску акцій передбачені для корпоративних інвестиційних фондів, оскільки воно проводить­ся після закінчення розрахунків. Ліквідаційна комісія має подати ДКЦПФР документи на скасування реєстрації випуску акцій та звіт про результати ліквідації, який є підставою для вилучення фон­ду з реєстру ІСІ (ч. S cm. 21 Закону «Про інститути спільного інвесту­вання (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»).

Зупинення обігу облігацій. У разі якщо на дату прийняття рішення про ліквідацію емітента облігації цього емітента перебувають в обігу, здійснюється зупинення обігу облігацій в порядку, передбаченому По­ложенням про порядок випуску облігацій підприємств².

Для зупинення обіїу обліїащй ліквідаційна комісія емітента протягом 15 робочих днів після прийняття ріїїіення про ліквідацію або постанов­ления судового ріїпення щодо ліквідації емітента подає до ДКЦПФР такі документи: заяву про зупинення обігу облігацій; копію ріїпення учасни­ків або уповноваженого ними органу щодо припинення емітента, або копіїо ріїпення суду щодо припинення емітента, що не пов'язане з бан­крутством юридичної особи, або копіїо рішення суду про визнання емі­тента банкрутом, або копіїо Постанови Правління Національного банку України про відкриття процедури ліїсвідації (для емітентш-банкш); копіїо повідомлення (оголошення) про ліквідаціїо емітента, опублікованого в

' У переліку документів про скасування випуску акцій відсутнє рішення суду як підстава

ліквідації юридичної особи. ² Положення про порядок випуску облігацій підприємств: Рішення Державної комісії з

цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 р. № 322 // Офіційний сайт Верховно;

Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/

laws/main.cgi.

296 ^ф-**

Публічно-правові завдання ліквідаційної комісії. Зважаючи на той факт,"що юридична особа ліквідується, тобто перестає існувати як суб'єкт права, законодавством передбачаються відповідні наслідки, пов'язані з її участю в публічних відносинах, а саме:

• Зняття з обліку у: