Критерії віднесення товариства до ШІ

Критерієм віднесення товариства до ПП є обов'язкова наявність в його статутному капіталі іноземної інвестиції в розмірі не менше 10 і не більше 99, 9 %, оскільки у противному разі ця юридична особа стає «іноземним підприємством» (ст. 117ГК).

Іноземне підприємство - це унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі влас­ності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

Отже, за ГК:

- по-перше, іноземне підприємство, не завжди є господарським товариством, оскільки останнє, навіть якщо всі частки або акції належать одному учас­нику (компанія однієї особи), все одно є корпоративною юридичною особою. А іноземне підприємство може бути й унітарним, тобто таким, що не припускає поділу статутного капіталу на частки. Це само по собі доводить, що ГК розцінює ці підприємства як окрему організаційно-правову форму, що не збігається з господарськими товариствами;

- по-друге, іноземне підприємство за ГК створюється й реєструється в Україні. Це принципово змінює усталене уявлення про іноземні підприємства як такі, що створені за межами України, тобто за за­конодавством іншої держави;

- по-третє, принциповою відмінністю іноземного підприємства та ПП за ГК є те, що перші мають одного або кількох учасників (заснов-ника/ів) - тільки іноземних фізичних чи юридичних осіб, а другі -поряд з іноземцями - й вітчизняних учасників. Хоча останнє є лише припущенням, оскільки ані в ст. 116 ГК, ані в ст. 1 Закону «Про режим іноземного інвестування» не встановлюється вимога до учасників ПП, щоб хоча б один із них був іноземною фізичною або юридичною особою. Адже у визначеннях ПП вказується лише на те, що в нього вноситься іноземна інвестиція. Але хто її вносить, у за­конах прямо не визначається;

- по-четверте, у ч. 4 ст.117 ГК зазначається, що умови і порядок ство­рення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються цим Кодексом, Законом України «Про режим іно­земного інвестування», іншими законами. Тобто іноземне підпри­ємство, за ГК, є певним різновидом ПП. А відтак, воно також не являє собою окрему організаційно-правову форму, а, як і ШІ, має створюватися в уже встановленій формі, тобто у формі підприєм­ницького товариства. У свою чергу, виходить, що іноземне підпри­ємство не може бути унітарним, бо товариство має завжди корпо­ративний устрій.

Викладене вище доводить суперечливість господарсько-правового регу­лювання ШІ та іноземних підприємств, які слід створювати, як то склалося до набрання чинності ГК у формі господарського товариства, зокрема ТОВ, ТАВ або AT.

При цьому Закон імперативно вимагає наявності у статутному капіталі ШІ іноземної інвестиції, що становить не менше десяти від­сотків. Натомість постає питання, чи залежить статус ШІ від цієї умови і які правові наслідки в разі, якщо їх відсоток буде нижчим, ніж установлений законом? Відповідь очевидна - жодних негативних правових наслідків для діяльності юридичної особи в цьому випадку не існує. Це впливає лише на правовий статус господарського товари­ства. Так, відсутність у статутному капіталі господарського товариства десяти відсотків іноземних інвестицій робить його звичайним госпо­дарським товариством. А за наявності цих десяти відсотків господар­ське товариство являтиме собою ШІ.

Поиск по сайту: