Право власності. Право інтелектуальної власності ПП

ПП, як будь-яке господарське товариство, є власником свого майна. Як будь-який власник ПП може на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Між тим законом окремо регулюється право ПП передавати на основі договору володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результати 'їх здійснення фізичним і юридичним особам у порядку, встанов­леному законодавством (п. З ст. 7 Закону «Про швестицшну діяльність»). З викладеного вище виходить, що інвестиція, внесена до ПП, зако­нодавцем розглядається дещо окремо від іншого майна ПП. Підсилює це враження положення Закону про те, що іноземному інвестору гаран­тується повернення інвестиції. Так, за загальним правилом у разі при­пинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного капіталу) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припи­нення інвестиційної діяльності (ст. 11 Закону «Про режим іноземного інвестування»). Тобто виходить, що інвестицію слід повертати ту, що була внесена і за тією оцінкою, яка зазначена в статуті. Але це часто не­можливо за причини амортизації основних фондів, унесених як інвес­тиції (наприклад, обладнання), або використання матеріалів, унесених як такі. Якщо ж вноситься майнове право на об'єкт інтелектуальної власності, то воно з часом може знецінитися.

636 &фь*~

Крім того, для українських учасників господарських товариств подіб­ної норми про повернення їм майна, унесеного як вклад до статутного капіталу, законом не встановлено. Тому зазначене право іноземного інвестора є надто проблематичним.

Законодавством урегульована охорона і здійснення прав інтелекту­альної власності підприємств з іноземними інвестиціями. Так, останні самостійно приймають рішення про патентування (реєстрацію в Укра­їні та за кордоном) винаходів, промислових зразків, товарних знаків та інших, які їм належать, об'єктів інтелектуальної власності відповідно до законодавства України.

Підприємства з іноземними інвестиціями виплачують податки в загаль­ному порядку відповідно до вимог податкового законодавства України. Утім, Законом «Про іноземні інвестиції», що втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону «Про режим іноземного інвестування», передбача­лись певні пільги для іноземних інвесторів. Нині ж діючий Закон «Про режим іноземного інвестування» прямо не передбачає таких пільг.

Законом «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», встановлюється, що на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні пред­ставництва нерезидентів (далі - підприємства), створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосо­вується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), установлений законами Укра­їни для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

4.4. Біржі

ЦК України безпосередньо не містить будь-яких положень щодо правового статусу бірж як суб'єктів цивільного права. Власне, біржі та біржова діяльність у тексті ЦК згадуються лише двічі: у ст. 650 (щодо особливостей укладення договорів на біржах) та у ч. 4 ст. 656 (правова регламентація відносин щодо договорів купівлі-продажу на біржах).

Отже, ключовими законодавчими актами з питань бірж є ГК України, а також закони України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 р. № 1956-ХІІ й «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.

Слід мати на увазі, що незважаючи на наявність у вказаному ключо­вому нормативному матеріалі кодифікованого акта (ГК) спеціальне біржове законодавство позбавлене, так би мовити, «загальної частини», тобто норм, які могли б бути застосовані до усіх видів бірж. Справа в тому, що сам ГК окремо регламентує правовий статус товарних (статті 278-282) і фондових (статті 360-361) бірж. Зазначене змушує в межах цього видання аналізувати особливості товарних та фондових бірж окремо, без виділення спільних рис та схожих відносин у біржовій тор­гівлі товарними та фондовими цінностями.

Поиск по сайту: