Виключення зі складу учасників

Виключення зі складу учасників дозволяється лише у винятков ви­падках - у разі систематичного невиконання чи неналежного виконан­ня учасником своїх обов'язків або якщо останній перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства. Порядок виклю­чення передбачено ст. 128 ЦК.

Підстави для виключення учасника необхідно конкретизувати в заснов­ницькому договорі, бо судова практика виходить з того, що в разі виник­нення ситуації, за якої внаслідок спорів, незгоди щодо управління това­риством та неможливості досягнення домовленості між учасниками ПТ, стає неможливим подальше продовження спільної діяльності, слід керу­ватися положеннями установчих документи? товариства, які встановлюють порядок виключення зі складу товариства його учасників та передбачають можливість припинення перебування у складі товариства учасника, який своїми діями суперечить досягненню спільної мети товариства в разі не-

досягнення домовленості щодо спірних питань'. Згідно з Рекомендаціями Президії ВГСУ у вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням таких учас­ників з відповідних товариств, господарським судам слід ураховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції учасників цих товариств, а не госпо­дарського суду. Суд лише перевіряє обґрунтованість та законність при­йняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позо­ву про визнання такого рішення недійсним.

У рішенні про виключення учасника з господарського товариства пови­нно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, у чому полягає систематичність невиконання учасником това­риства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник пере­шкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповіднихвідомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника².

3.1.7. Вибуття зі складу учасників з причин, що не залежать від учасника

До таких причин відносяться смерть учасника або оголошення його померлим, ліквідація (реорганізація) юридичної особи - учасника ПТ (добровільна - за рішенням учасників, або примусова - за рішенням суду) та інші, передбачені ст. 129 ЦКУ До таких підстав зміни складу учасників закон відносить і вибуття учасника з ПТ у разі звернення стягнення на частину майна ПТ, що відповідає частці учасника у скла­деному капіталі товариства.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про господарські товариства» звернення стягнення на частку учасника в ПТ за його власними зобов'язаннями не допускається. Згідно з Рекомендаціями Президії ВГСУ при недостатності майна учасника для покриття боргів за зобов'язаннями кредитори можуть вимагати у встановленому порядку виділення частки учасника-боржника. У вирішенні спорів, пов'язаних

' Постанова ВГСУ від 11.05.2007 р. № 24/651 «Про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів учасників повного товариства «Українська міжрегіональна каса взаємо­допомоги» // Електронний ресурс Ліга: Еліт 8.0.1.

² Пункт 3.10 Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007 p. № 04-S/14 «Про прак­тику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»//Вісник господарського судочинства. - 2008. - № 1.

зі зверненням стягнення на частку учасника ПТ, господарським судам слід керуватися нормами ЦК України, оскільки відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних від­носин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, його положен­ня застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжу­ють існувати після набрання ним чинності¹.

Якщо перелічені вище зміни у складі учасників відбулися, учасника­ми, що залишилися, має бути прийнято одне з двох рішень: 1) про вне­сення відповідних змін до засновницького договору і продовження ді­яльності ПТ або 2) про ліквідацію ПТ, зокрема у випадку, якщо в товаристві залишається один учасник (ст.132 ЦК).

ПТ зобов'язане виплатити вартість частини майна товариства а) учаснику, який вийшов з товариства, б) якого виключено або в) який вибув з ПТ, а також г) спадкоємцю учасника - фізичної особи² або д) правонаступнику юридичної особи, які не вступили до ПТ (ст. 130 ЦК). За загальним правилом ця вартість є пропорційною частці цього учасника у складеному капіталі товариства. Однак засновницьким до­говором може бути установлено й інший порядок визначення цієї суми. Згідно з Рекомендаціями Президії ВГСУ вартість майна товариства, яка враховується у визначенні частки, вартість якої належить до сплати учаснику, що вибув, визначається як сумарна вартість активів товариства за вирахуванням його зобов'язань.

Господарським судам у вирішенні спорів, пов'язаних з визначенням та/або стягненням вартості частки майна, належної до сплати учаснику, що вибув, слід задовольняти клопотання сторони про проведення оцін­ки майна товариства суб'єктом оціночної діяльності з метою визначен­ня вартості такої частки.

У вирішенні спорів, пов'язаних з виходом учасників повних товариств та виплатою вартості їх часток, господарським судам слід керуватися положеннями ст. 71 Закону України «Про господарські товариства», якщо учасник вийшов з товариства до набрання чинності ЦК України.

' Пункт 3.9 Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» / / Вісник господарського судочинства. - 2008. - № 1.

Пленум Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» виходить з того, що спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі // Вісник Верховного Суду України. - 2008. - № 6.

406 Ъфи%^

Якщо учасник вийшов з ПТ після набрання чинності ЦК України, то у визначенні розміру частки, належної йому до сплати, господарські суди повинні керуватись положеннями ст. 130 ЦК України¹.

Поиск по сайту: