S0. Умови спадкування

Відповідно до ч. 5 ст. 147 ЦК України часткау статутному капіта­лі ТОВ переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства

¹ Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: У 4 т. / А.Г. Ярема, В.Я. Карабань, В.В. Кривенко, В.Г. Ротань. - Т. 1. - К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. - Коментар до ст. 147. - С 383

не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Отже, за загальним правилом, частка переходить до спадкоємця (правонаступника), так би мовити, автоматично, без будь-яких умов. У цьому випадку жодних спеціальних дій для набуття частки ні від то­вариства, ні від учасника не вимагається, окрім прийняття спадщини. Зазначена норма є диспозитивною і надає можливість самим учасникам товариства визначитися з умовами спадкування частки. Однак свобода учасників обмежується, оскільки закон пропонує їм на вибір лише одну можливу норму: встановити необхідність одержання згоди на перехід частки (по суті - на її спадкування) інших учасників товариства. Інших правил статут установлювати не може.

Конструкція переважного права на вступ в ЦК України вже не за­стосовується, однак учасникам дозволяється на власний розсуд устано­вити в статуті необхідність одержання згоди інших учасників. Така зміна правового регулювання відносин з приводу вступу спадкоємців учасника ТОВ відбулася на користь спадкоємців, оскільки вони, за за­гальним правилом, тепер не залежать від інших учасників товариства.

Увага! Принципове значення для визначення процедури вступу спадкоємця має статут товариства. Якщо ста­тутом прямо не передбачено необхідність одержання згоди інших учасників, то починаючи з 1 січня 2004 року спадко­ємець спадкує частку незалежно від ставлення до цього інших учасників.

За змістом ч. 5 ст. 147 ЦК України статутом товариства може бути передбачено, що перехід прав на частку допускається лише за згодою інших учасників товариства, а не товариства, як такого.

Увага! Згода повинна надійти від всіх учасників, тобто від кожного окремо. Обмежуватися лише розглядом цього питання на загальних зборах учасників товариства було б неправильно, оскільки рішення зборів як вищого органу това­риства, і рішення учасника - це явища не тотожні, особливо

якщо врахувати, що для прийняття рішення на зборах необхідна

проста більшість голосів.

Утім, згода учасників може висловлюватися й на загальних зборах. У протоколі загальних зборів слід зафіксувати виступ кожного учасни­ка, в якому він висловлює згоду на прийняття учасника, а в резолютив­ній частині постановити про прийняття правонаступника в товариство. Збори учасників повинні бути скликані в установленому законом та установчими документами порядку. Для участі в них потрібно запро­шувати також спадкоємців. Останні участі в голосуванні не беруть, тому що ще не є учасниками товариства.

Якщо згода є умовою спадкування частки, то, очевидно, вона повинна бути висловлена учасниками до оформлення спадщини. В іншому випад­ку вона б (згода) втратила сенс.

Увага! Свідоцтво про право на спадщину видає нотаріус, тому саме він повинен був би перевірити наявність в статуті норм про необхідність одержання згоди учасників, а також витребувати в учасника документи, які підтверджують таку згоду. Оскільки йдеться про нотаріальний процес, то така згода повинна бути висловлена письмово. Справжність підпису кожно­го учасника на заяві-згоді повинна була б засвідчуватися нотаріально.

Доказом того, що всі учасники згодні на спадкування частки, може бути й протокол зборів учасників ТОВ, але за умови, що на зборах були присутні всі учасники і всі голосували одноголосно за надання такої згоди. Відсутність хоча б одного з учасників на зборах або голосування проти, або утримання від голосування, незалежно від розміру частки такого учасника, не може вважатися його згодою.

Фактично учасники вирішують питання про вступ спадкоємця в товариство, тобто про право участі, а не про спадкування частки в ста­тутному капіталі.

Спадкові відносини не повинні залежати від згоди інших учасників з переходом прав на частку. Ці права повинні переходити незалежно від думки інших учасників. Оцінюючи норму абз.1 ч. 5 ст. 147 ЦК України в цілому, видається, що вона не є адекватною.

Увага! Моментом переходу права на частку в статут­ному капіталі вважатиметься день смерті учасника-спадкодавця, оскільки відповідно до ч. 5 cm. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить

спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Моментом прийняття в товариство спадкоємця, а отже, і днем виникнення права участі в товаристві - є день проведення загальних зборів учасників, які ви­рішили питання про вступ спадкоємця до товариства.

Поиск по сайту: