Захист інтересів юридичної особи

Способи захисту, перелічені у ст. 16 ЦК, спрямовані, як правило, на відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав. Не виключається й захист інтересів особи, якщо вони не суперечать загальним засадам цивільного законодавства. Саме тому постає законо­мірне запитання: чи вправі представництво захищати права юридичної особи, чи потрібно вести мову про захист його інтересів?

При відповіді на нього необхідно враховувати, що на рівні процесу­ального законодавства, яке регулює порядок захисту, також відбувається розмежування прав та інтересів юридичної особи шляхом використання словосполучень «охоронювані законом інтереси» (абз. 2 ч. 1 ст. 2 ГПК²), «прав та інтересів юридичних осіб» (ч. 1 ст. 2 КАС³, ст. 4 ЦПК⁴).

Щодо співвідношення суб'єктивного права та інтересу в теорії цивільного права склалися дві точки зору. Представники першої ствер-

¹ Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-Ш // Офі­
ційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://
zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

² Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-ХП // Офіційний
сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.
rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

³ Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 p. № 2747-IV // Відо­
мості Верховної Ради України. - 2005. - № 35-36,37. - Ст. 446.

⁴ Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 p. № 1618-IV // Відомості
Верховної Ради України. - 2004. - № 40-41,42. - Ст. 492.

джують, що суб'єктивне право включає в себе інтерес¹. У свою чергу, прихильники другої вказують на те, що інтерес не входить до струк­тури суб'єктивного права. Причому друга точка зору є домінуючою в літературі².

Отже, на законодавчому і доктринальному рівнях відбувається про­тиставлення категорії інтересу та суб'єктивного права. Тому, зважаючи на наведене положення ст. 95 ЦК відносно повноважень представництва, логічним виглядатиме висновок, що представництво може здійснювати тільки захист інтересів юридичної особи.

Утім, видається, що юридична особа, зважаючи на загальну диспози-тивність цивільно-правових норм, не позбавлена можливості вказувати, перш за все, в довіреності керівника представництва, що він як пред­ставник юридичної особи здійснює дії із захисту не тільки інтересів, але й прав юридичної особи. Тобто юридичного значення дії із захисту на­буватимуть у результаті закріплення відповідних повноважень у дові­реності керівника представництва та їх здійснення цією особою.

Таким чином, різниця між філіями та представництвами полягає в тому, що повноваження філії є ширшими, вони включають в себе виготовлення продукції, виконання робіт чи надання послуг, зокрема представництво й захист прав та інтересів юридичної особи. Усвою чергу, повноваження пред­ставництва є вужчими і обмежуються тільки представництвом й захистом прав та інтересів юридичної особи.

Поиск по сайту: