АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Антимонопольне законодавство та захист прав товаровиробника

Читайте также:
  1. VІ. ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ ОГД
  2. Аналізатори, їх значення для життєдіяльності і забезпечення захисту людини від небезпек.
  3. Вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
  4. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОСТ ВИКОНАННЯ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ ОБ’ЄКТА ВІД ПРЯМОГО УДАРУ БЛИСКАВКИ І ЙОГО РІВЕНЬ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ
  5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ, ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІННЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  6. Глава 11. Державне регулювання діяльності суб’єктів господарювання з питань цивільного захисту
  7. Глава 18. Підготовка фахівців з питань цивільного захисту
  8. Глава 2. Єдина державна система цивільного захисту та її складові
  9. Глава 23. Проходження служби цивільного захисту
  10. Глава 3. Функціонування єдиної державної системи цивільного захисту
  11. Глава 30. Додаткові функції суб’єктів забезпечення цивільного захисту

Антимонопольне законодавство – закони, спрямовані на обмеження діяльності монополій, а також законодавство про “нечесну конкуренцію”, “нечесну торгівлю”. Вперше такі закони були прийняті наприкінці ХІХ століття в США, Канаді, Австралії, які забороняли трести та деякі інші форми монополій. До антимонопольного законодавства належать також закони, що забороняють або регулюють угоди підприємців, спрямовані на обмеження конкуренції шляхом поділу ринків, угоди про ціни, обмеження торгівлі або так звану обмежувальну ділову практику.

Існує американська та європейська системи антимонопольного права.

Американська бере свій початок з закону Шермана (1890р.) і залишається основним анти-трестівським законом Америки. Він забороняє не тільки різні форми монополій, але й саму спробу монополізувати торгівлю.

В європейській системі антимонопольного права забороняється не сама монополія, а лише її зловживання владою. Тому наприклад, картелі вважаються корисними для розвитку монополій, а головною формою державного контролю є система реєстрації картельних угод в спеціальних органах.

Серед порушень антимонопольного законодавства найчастіше зустрічається недобросовісна конкуренція – 37%, зловживання монопольним становищем – 31%, дискредитація підприємств органами влади і управління – 27%, неправомірні угоди - 5%.

На шляху подолання негативного прояву монополізму необхідне відповідне законодавство. В Україні правову базу антимонопольної політики складають Закони України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”, “Про Антимонопольний комітет України”, Указ Президента України “Про заходи по запобіганню недоброякісної реклами і її припиненні”. Окрім того, прийнята постанова Кабінету міністрів України “Про введення механізму запобігання монополізації товарних ринків”, Державна програма демонополізації економіки і розвитку конкуренції.

Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” спрямований на демобілізацію економіки, фінансову, матеріально-технічну, інформаційну, консультативну підтримку підприємств, які сприяють розвитку конкуренції. Згідно з цим монопольним Законом вважається становище, коли частка підприємця перевищує 35 відсотків. Передбачено контроль за створенням, реорганізацією фірм з метою запобігання виникненню монопольних ситуацій, штрафні стягнення з підприємців і посадових осіб, відшкодування збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем.

Центральним та місцевим органам державної виконавчої влади обов’язкові для виконання розпорядження про скасування або зміну прийнятих ними неправомірних актів, про припинення порушень і розірвання укладених ними угод, що суперечать антимонопольному законодавству, забороняти або дозволяти монопольні утворення.

З монополізмом, нажаль, не можна покінчити водночас. Слід враховувати, що подолання монополізму – одна з найбільш капіталоємких і довготривалих проблем.

Основною перешкодою, яка гальмує проведення активної антимонопольної політики, є загальний кризовий стан української економіки і бажання влади стабілізувати систему за допомогою адміністративних важелів; проблеми, викликані психологічною непідготовленістю суспільства сприймати і розуміти закони ринкової економіки; проблеми правового характеру.

Діюча антимонопольна політика в Україні може проводитись як складова частина суспільного соціально-економічного реформування.

 

Суб’єкти ринкової економіки.

Підприємництво

 

Підприємництво – самостійний, на свій власний ризик, певний вид господарської діяльності.

Бізнес – справа, заняття, економічна діяльність, спрямовані на отримання прибутку.

Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Основні фонди - частка виробничих фондів, які використовуються більше одного виробничого циклу і в кожному циклі частково переносять свою вартість на новостворений продукт.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)