|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Соціальні та економічні інтереси особи
Соціальні та економічні інтереси особи – це вигоди, які досягаються у процесі реалізації економічних відносин. Щоб пізнати економічні інтереси, необхідно визначити суб’єктів економічних відносин. Ці суб’єкти повинні бути власниками своєї суспільно-виробничої сили (здібності, знання, професійність), засобів виробництва чи капіталу, задіяного у процесі виробництва. Відповідно суб’єктами можуть виступати індивіди, товариства, кооперативи, асоціації, фірми, держава. Вони постійно вступають у різні економічні відносини і мають різноманітні економічні інтереси. Структура інтересів досить складна. Їх поділяють за носіями інтересу: особа, сім’я, колектив, народ, світова спільнота. Носії інтересу можуть поділятися за соціальним станом (робітники, селяни, інтелігенція, професійні групи), за віком (молодь, пенсіонери). Інтереси можуть бути другорядними і визначальними, поточними і перспективними. Так, задоволення усіх громадян окремим комфортабельним житлом може бути і поточним, і перспективним інтересом – все залежить від рівня економічного розвитку суспільства і його політичних цілей. Інтереси класифікують і за об’єктом (чого прагне особистість чи колектив). Це майнові, інтелектуальні, фінансові, інтереси пов’язані з моральними умовами чи режимом праці і т. п. Їх послідовність залежить і від суспільного розвитку, виховання, індивідуальних особливостей людини. Кожна особистість, соціум повинні знати свої інтереси, формувати їх, усвідомлюючи можливості і власні, і суспільства, тому можуть виникати суперечності, які розв’язуються у процесі економічного розвитку, освіти і виховання людини.
3. Суперечності – джерело та рушійна сила розвитку виробництва
Усі економічні суперечності складають основу постійного економічного розвитку, вони охоплюють різні сторони суспільного відтворення і економічних відносин. Суперечність між обмеженням ресурсів і зростанням економічних потреб полягає в тому, що виробництво товарів постійно вимагає збільшення паливно-енергетичних ресурсів, сировинних матеріалів, які дає природа. Можливості у видобутку газу, вугілля, нафти, корисних копалин, у вирощуванні сільськогосподарської продукції обмежені, тому людство змушене постійно працювати над пошуком нових технологій, щоб створювати продукцію, яка б могла замінити природну сировину. Постійно виникає суперечність між виробником і споживачем: виробник зацікавлений виготовити товар за простішою технологією і дорожче продати, а споживач зацікавлений в якісному і дешевому товарі. Ця суперечність стимулює розвиток нових технологій і пошук дешевих енергоресурсів і сировини. Окрему групу складають суперечності у сфері потреб людини: - загальні потреби людини сформовані під впливом розвитку економіки, у конкретно визначеному регіоні, державі можуть не задовольнятися із-за економічного відставання; - економічні потреби може стримувати дефіцит економічного ресурсу, навіть певні духовні особливості соціуму (релігія, культурні традиції). Суперечності закладені і в самому товарі: товар виробляється на виробництві, але проявляється як товар лише на ринку, тому підприємцю необхідно вироблену продукцію якомога скоріше відправити як товар на ринок.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |