Людина як елемент продуктивних сил

Людина є основним елементом продуктивних сил тому, що її діяльність багатофункціональна: вона пов’язана як із визначенням основних економічних цілей, організацією виробництва, так і з розвитком знарядь праці, безпосереднім виготовленням речей, необхідних для вжитку. Працівник удосконалює свої трудові навики, цей процес постійний і його темп зростає. Доцільно виділити історичні етапи розвитку людини як елемента продуктивних сил.

У стародавні часи, в період перших цивілізацій і в часи феодального землеволодіння людина була основним виробником. Переважала ручна робота. Засоби виробництва постійно розвивались і знаряддя праці лише допомагали руці людини виконувати роботу, а предметами праці виступали природні ресурси без певної обробки, або результати тяжкої праці людини, яка вирощувала їх (шерсть, бавовна) чи добувала (метали, вугілля).

З розвитком товарно-грошових відносин, появою мануфактурного виробництва, застосуванням перших механізмів поступово у виробництві все частіше починають використовувати наукові дослідження природничих і точних наук. Розширюється функція людини. Вона починає виступати не просто товаровиробником, а творцем механізмів, технологій. Поглиблюються економічні відносини, виокремлюється виробництво, торгівля, посередницька діяльність. Відбуваються зміни і у процесі виробництва: з’являється розподіл праці у процесі виробництва товару, який постійно поглиблюється. Працівник починає спеціалізуватися на певному виді діяльності у ході виробництва, зростає його майстерність. З ускладненням механізмів з’являється необхідність професійної підготовки, поглибленої освіти. Увійшовши в епоху машинного виробництва, людина стрімко розвивається і в плані виробничої кваліфікації, і в плані організатора виробництва, інших сфер суспільного відтворення. Усі ці процеси продовжувались протягом ХVІІІ-ХХ століть.

Кардинальні зміни у розвитку економічного життя людини, як основного фактора, пов’язані з науково-технічною революцією кінця шестидесятих років ХХ століття. Людина перетворюється у творчо активну силу усього економічного процесу. Її продуктивність визначається не трудовими навичками, а розумовою, організаційною діяльністю. Вона не створює продукт, а організовує його виробництво машиною. Людина вивільняється як виробник, успіх якого залежить від кількості праці, і поступово стає у першу чергу споживачем продуктивної праці, звільняючи себе для творчості.

Поиск по сайту: