Основні чинники суспільного виробництва

Основними чинниками суспільного виробництва є:

а) робоча сила;

б) засоби виробництва;

в) земля.

а) Робоча сила – це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її здатність до праці. Праця людини завжди цілеспрямована і осмислена. Людина постійно розвивається і удосконалюється, спочатку вона лише пристосовувалася до природи, а потім навчилася перетворювати її, створювати нові предмети, необхідні для вжитку. Діяльність набула творчого характеру. Саме праця створила людину, дала змогу досягти такого високого економічного рівня розвитку.

Головною умовою виробництва є те, що робоча сила повинна весь час діяти. Цей процес дістав назву «споживання». Інакше кажучи, споживання робочої сили є сама праця. Її ще називають «живою працею».

б) Засоби виробництва поділяються на предмети праці і засоби праці.

Предмети праці – це те, на що спрямована праця людини і становить матеріальну основу створюваного продукту (метал, бавовна, цемент, зерно). Предмети праці ще називають сировиною, сирими матеріалами.

Засоби праці – це речі або комплекси речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворює їх і пристосовує для своїх потреб (інструменти, машини, обладнання, будівлі).

в) Земля є природним чинником зі своїми геологічними, кліматичними особливостями, фауною і флорою, що дає виробництву умови, сировину, паливно-енергетичні ресурси. З початком розвитку виробництва люди почали боротися за землю, це привело до виникнення власності на землю. Вся вона знаходиться або в руках держави, або в приватному володінні. З розвитком виробництва земля виснажується і потребує постійного відновлення своєї продукуючої здатності.

Чинники виробництва утворюють продуктивну силу суспільства. Розвиток продуктивних сил свідчить про те, як суспільство оволоділо природою, і на якому рівні суспільного прогресу воно знаходиться.

Для визначення рівня розвитку продуктивних сил використовують кількісні і якісні параметри.

Кількісні параметри:

- досягнуті масштаби виробництва вимірюються кількістю виробленої продукції у суспільстві;

- обсяг засобів виробництва – це кількість обладнання, яке задіяне у виробництві, обсяг використаної сировини, палива, енергії;

- кількісний склад робочої сили.

Якісні параметри:

- прогресивність техніки і технології відображає удосконалення технічного оснащення виробництва, використання винаходів і наукових відкриттів у технологічному оснащенні економічних процесів;

- якість створюваних благ вимірюється багатьма показниками (потужність, точність, продуктивність, дизайн і т. п.);

- кваліфікація кадрів свідчить про рівень знань, умінь та трудових навичок робітників і службовців;

- продуктивність праці вимірюється кількістю продукції чи послуг, вироблених працівниками, підприємствами за одиницю часу.

Виробничий потенціал визначається ефективністю. Сутність економічного прогресу полягає в досягненні більш високої ефективності виробництва, а сама ефективність є основним, узагальнюючим критерієм економічного прогресу.

Ефективність – це відношення отриманого у виробництві результату (продукту) до сукупних витрат виробничих ресурсів. Чим вище результат (обсяг продукту) і нижче витрати ресурсів на його отримання, тим вище ефективність, і навпаки. Тому підвищення ефективності означає отримання високих кінцевих результатів виробництва (продукту) на одиницю витрачених ресурсів.

Поиск по сайту: