Вартість і капіталістичні витрати виробництва

Вартість усякого товару (W), виробленого на капіталістичному підприємстві, містить перенесену вартість і новостворену вартість. Це можна записати формулою W = с + (v + т), де с — вартість засобів виробництва, використаних у певному процесі виробництва, перенесена на новостворюваний товар, a (v + т) —нова вартість, створена затратами живої праці найманих робітників. Остання складається з еквівалента вартості робочої сили (v) і додаткової вартості (т). Отже, вели­чина вартості товару визначається усіма затратами суспільно необхідної праці на його виробництво.

Але одне — вартість товару для суспільства, а інше —його вартість для капіталіста. Це дві цілком різні величини. Капіта­ліст затрачає на виробництво не працю, а капітал, одна частина якого йде на купівлю засобів виробництва, а друга —на оплату робочої сили. Додаткова вартість нічого не коштує капіталісту. Він оплачує не всю нову вартість (v + m), створену робітни­ком, а тільки частину її, яка дорівнює ціні застосованої робочої сили.

Затрати капіталу на виробництво товару й становлять капі­талістичні витрати виробництва. Кількісно вони менші за вар­тість на величину додаткової вартості. Отже, «те, чого коштує товар капіталістам, вимірюється затратою капіталу; те, чого то­вар дійсно коштує,— затратою праці. Тому капіталістичні витра­ти виробництва товару кількісно відмінні від його вартості, або дійсних витрат його виробництва; вони менші, ніж товарна вартість...» 1.

Капіталістичні витрати виробництва — це частина вартості товару, яка відокремилась у процесі обороту капіталу і дорів­нює сумі затраченого на його виготовлення постійного і змінного капіталу. Витрати виробництва визначаються формулою k = с + v. У цьому разі формула вартості W = с + (v + ш) пере­творюється у формулу W = k + m, тобто вартість дорівнює ви­тратам виробництва плюс додаткова вартість.

Капіталістичні витрати виробництва виражають реальні виробничі відносини буржуазного суспільства. їхнє відокрем­лення постійно відчувається, бо, щоб відновити процес вироб­ництва навіть у незмінному масштабі, треба використати части­ну виручки капіталіста, одержаної від реалізації товарів, на покриття витрачених засобів виробництва і наймання робочої сили.

Реальність капіталістичних витрат виробництва проявляєть­ся також і в тому, що вони є тією мінімальною межею продажної ціни товару, нижче від якої ціна не покриває навіть затрат ка­піталіста і виробництво товарів для нього втрачає будь-який зміст. Кожний капіталіст прагне продати свій товар по такій ціні, яка, по-перше, відшкодовує витрати виробництва і, по-друге, забезпечує нормальний прибуток, що є метою будь-якого капіталістичного виробництва.

Але в межах різниці між вартістю товару і витратами його виробництва можливі різні ціни продажу, які дають можливість реалізувати товар з прибутком. У конкурентній боротьбі на рин­ку коливання цін капіталісти використовують для зміцнення своїх позицій і розорення конкурентів.

Категорія витрат виробництва є виразом «...специфічного характеру капіталістичного виробництва»².

¹ Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. ЗО.

² Там же.

Капіталістичний спосіб виробництва характеризується відо­кремленням безпосередніх виробників від засобів виробництва. Робітник виробляє товар, але його власником є капіталіст. Звідси неминучий розпад вартості на витрати капіталу і додат­кову вартість, яку привласнює капіталіст без будь-якого еквіва­лента.

Відокремлення частини вартості товару у формі капіталістич­них витрат виробництва маскує капіталістичні виробничі від-носинц, приховує справжнє джерело додаткової вартості — живу працю найманих робітників. Це зумовлено тим, що у витратах виробництва затрати праці набирають форми затрат капіталу, чим створюється обманливе враження, ніби саме ці затрати і є творцем вартості. Зникає відмінність між постійним і змінним капіталом, що також затушовує джерело додаткової вартості.

Це зумовлено двома обставинами. По-перше, при визначенні витрат виробництва насамперед виступає поділ капіталу не на постійний і змінний, а на основний і оборотний. При цьому змін­ний капітал включається в оборотний, бо спосіб його обороту не відрізняється від способу обороту речових елементів оборотного капіталу — сировини, палива, допоміжних матеріалів тощо. Звідси виникає обманлива видимість того, що вартість змінного капіталу також переноситься на новий товар, як і вартість інших елементів оборотного капіталу. Принципова відмінність між перенесеною і новоствореною вартістю затушовується. По-друге, у витратах виробництва вартість робочої сили подана в перетво­реній формі заробітної плати, яка виступає на поверхні явищ буржуазного суспільства у вигляді «вартості» і «ціни» праці. Тому безпосередній зв'язок додаткової вартості із змінним капіталом вуалюється.

Поиск по сайту: