Концентрація s централізація капіталу

Велике поширення машин, застосування на­укових методів виробництва у промислово­сті і землеробстві, використання всіх пере­ваг кооперованої у великих масштабах пра­ці стало можливим лише завдяки масовій концентрації засобів виробництва.

У рамках простого товарного господарства, що грунтується на застосуванні особистої праці, така концентрація була немож­лива. Але саме на основі простого товарного виробництва посту­пово нагромаджувалися засоби виробництва і гроші в руках окремих товаровиробників, що було передумовою виникнення капіталістичних відносин і великого капіталу.

Будь-який індивідуальний капітал є результатом певної кон­центрації засобів виробництва в руках одного власника і екс­пропріації засобів виробництва в інших власників, внаслідок чого останні перетворюються в найманих робітників, над якими панує капітал.

Процес зростання капіталу дуже складний. Весь суспільний капітал в цілому зростає тому, що зростають індивідуальні ка­пітали за рахунок капіталізовуваної додаткової вартості. Крім того, постійно виникають нові капітали, нові підприємства в промисловості, торгівлі, банківській справі.

Концентрація капіталу є збільшення капіталу через капіталізацію частини додаткової вартості, або, іншими словами, відтворення капіталу в розширеному масштабі.

Слід зазначити, що індивідуальні капітали не тільки збіль­шуються, а й розщеплюються на багато нових самостійних капі­талів. К. Маркс відмічав, що значну роль у цьому відіграє поділ майна в сім'ях капіталістів. Капітал нагромаджується і з зрос­танням кількості капіталістів (далі ми побачимо, що одночасно розвиваються й протилежні процеси).

Концентрація капіталу нерозривно пов'язана з концентра­цією виробництва. Виробництво з розвитком капіталізму дедалі більше зосереджується на порівняно невеликій кількості вели­ких і найбільших підприємств. «Величезне зростання промисло­вості,— писав В. І. Ленін,— і надзвичайно швидкий процес зосе­редження виробництва в дедалі більших підприємствах станов­лять одну з найбільш характерних особливостей капіталізму»².

¹ Маркс /0, Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 602.

² Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 27, с. 292.

Зростання розмірів промислових підприємств, як правило, супроводиться якісними змінами в техніці, організації виробництва, ширшим використанням нових наукових відкриттів. К. Маркс писав, що збільшення розмірів промислових підпри­ємств скрізь є вихідним пунктом для «прогресуючого перетворен­ня розрізнених і рутинних процесів виробництва в суспільно ком­біновані і науково спрямовувані процеси виробництва» 1.

Певну роль у перетворенні дрібного, відсталого виробництва у велике відіграло фабричне законодавство, яке сприяло при­скоренню концентрації капіталу. Воно обмежувало робочий день, вводило мінімальні умови безпеки праці. Великі підпри­ємства перекривали додаткові витрати, спричинені обмеженням робочого дня, підвищенням інтенсивності і продуктивності пра­ці. Дрібні підприємства не витримували в цих умовах конкурен­ції з великим виробництвом і розорялися.

Проте якби великі капітали утворювалися лише завдяки їх­ній концентрації, то довелося б довго чекати, поки розміри ін­дивідуальних капіталів стали б достатніми для будівництва, скажімо, залізниць та інших сучасних гігантських підприємств.

Процес зосередження суспільного капіталу в руках капіта­лістів, що функціонують самостійно, кількість яких дедалі змен­шується, відбувається здебільшого через централізацію капі­талу. Якщо концентрація капіталу є збільшенням розмірів капіталу внаслідок капіталізації додаткової вартості, то центра­лізація капіталу — це процес зосередження капіталів, що вже склалися, в руках одного капіталіста або групи великих капі­талістів.

Централізація протидіє дробленню індивідуальних капіталів і стає величезною силою завдяки двом могутнім важелям — кон­куренції і кредиту.

Централізуються капітали двома шляхами. По-перше, насиль­ним захопленням слабких підприємств, що стоять на межі бан­крутства, сильними і спритними хижаками. По-друге, злиттям багатьох окремих капіталів через утворення акціонерних това­риств. В. І. Ленін у статті «Зростання капіталістичного багат­ства» підкреслював, що великий капітал, «приєднуючи до себе по дрібницях невеликі капітали», стає ще могутнішим. «За до­помогою акціонерних товариств мільйонер розпоряджається тепер не тільки своїм мільйоном, але й додатковим капіталом, скажемо, в 800 тисяч карбованців, зібраним, можливо, з 8000 дрібних хазяйчиків» ³.

¹ Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 595.

² Ленін В. І. Повн. зібр. творів, т. 23, с. 177—178.

З розвитком капіталізму дедалі більше поширюється новий засіб посилення централізації капіталу — кредит. Спочатку кре­дит «прокрадається як скромний пособник нагромадження, з до­помогою невидимих ниток стягує в руки індивідуальних або асо­ційованих капіталістів кошти, більшими або меншими масами розсіяні по поверхні суспільства; але скоро він стає новим і страшним знаряддям у конкурентній боротьбі і, кінець кінцем, перетворюється в колосальний соціальний механізм для центра­лізації капіталів» К Кредит і створення акціонерних товариств призвели до такого розмаху централізації, який дав змогу в порівняно короткі строки створювати найбільші підприєм­ства.

Дешевизною товарів, які виробляють на великих підприєм­ствах, оснащених передовою технікою і які характеризуються високою продуктивністю праці, великий капітал перемагає в конкурентній боротьбі своїх суперників і поглинає підприємст­ва, які збанкрутували. При цьому частина дрібних капіталістів шукає порятунку в тих галузях господарства, де великий капітал ще не встиг влаштуватися (роздрібна торгівля, виробництво продуктів харчування, різні послуги тощо).

Отже, централізація відбувається на основі експропріації дрібних і середніх капіталів великими капіталами шляхом зни­щення їхньої індивідуальної самостійності, перетворення ба­гатьох капіталів в один або кілька великих капіталів.

В сучасних умовах централізація економічної могутності в руках невеликої групи надмонополій призводить до жорстокої боротьби між імперіалістами за сфери прикладання капіталів, за ринки збуту товарів і є економічною основою агресивних пра­гнень монополістичного капіталу.

Таким чином, концентрація і централізація є формами, в яких здійснюється той самий процес нагромадження капіталу. Розви­ток цих форм нагромадження капіталу призвів до виникнення монополій, а на певному етапі — до панування монополістично­го капіталу, до імперіалізму.

¹ Маркс К-, Енгельс Ф, Твори, т. 23, с. 594.

§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці

Поиск по сайту: