АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фактори, що впливають на розміри нагромадження капіталу

Читайте также:
  1. БНМ 2.2.7 Маса і розміри молекул
  2. Бюджетне обмеження споживача та чинники, що на нього впливають.
  3. Вивіз капіталу в умовах сучасного імперіалізму
  4. Визначення фінансової надійності страхової компанії та фактори, що її забезпечують
  5. Визначте фактори середовища, які впливають на розвиток таланту і обдарованості.
  6. Економічні нормативи капіталу банку
  7. Загальна формула капіталу
  8. Загальний закон капіталістичного нагромадження
  9. Загальний закон капіталістичного нагромадження в сучасних умовах
  10. Залишки активів, зобов’язань і власного капіталу умовного підприємства станом на 01.01.200_р.
  11. Зростання органічної будови капіталу і особливості дії закону тенденції норми прибутку до зниження
  12. Історична тенденція капіталістичного нагромадження і зростання сил пролетаріату

Розміри нагромадження залежать від спів­відношення між особисто споживаною і ка-піталізовуваною частинами додаткової вар­тості. Якщо це співвідношення визначене, то величина капіталістичного нагромадження залежить від ряду факторів. По-перше, розмір нагромадження залежить віл гтупеня екс­плуатації pnfinum гили Капіталісти підвищують ступінь експлу­атації, подовжуючи робочий день, посилюючи інтенсифікацію прац&Тим самим капіталісти добувають більше додаткової вар­тості і збільшують нагромадження без відповідного збільшення постійного капіталу. При цьому засоби праці (будівлі, машини, устаткування) застосовують у тому самому обсязі, що й раніше, зростають лише витрати на сировину, паливо, деякі допоміжні матеріали і на заробітну плату.

Ступінь експлуатації робітників збільшується також і за рахунок зниження заробітної плати робітників нижче від вар­тості їхньої робочої сили. В результаті необхідний фонд особи­стого споживання робітника, вказував К. Маркс, певною мірою перетворюється фактично у фонд нагромадження капіталу. В умовах сучасного капіталізму розрив між вартістю робочої сили і реальною заробітною платою зростає, що означає, з од­ного боку, погіршення становища робітничого класу, а з дру­гого — збільшення нагромаджень у капіталістів.

Нагромаджувана частина додаткової вартості приводить у дію тим більше живої праці, чим нижчий життєвий рівень ро­бітників. Якщо робоча сила буде дешевшою, то на ту саму суму грошей капіталіст зможе найняти більше робітників. Ось чому капіталісти постійно прагнуть до зниження життєвого рівня ро­бітничого класу. У цьому й полягає один з найважливіших про­явів закону капіталістичного нагромадження.

По-друге, зростання капіталістичного нагромадження залежить від підвищення продуктивної сили праці призводить до здешевлення робочої сили, змінний капітал такої самої величини може приводити в рух більшу масу живої праці. Особисте споживання капіталі­ста при цьому також може збільшуватися без відповідного зро­стання фонду його особистого споживання, оскільки вартість засобів споживання і предметів розкоші внаслідок зростання продуктивності праці знижується.

Крім того, з підвищенням продуктивності праці в галузях, що виробляють засоби виробництва, знижується вартість машин, сировини та інших матеріалів. Через це постійний капітал, який знову вкладається і має таку саму величину вартості, як і ста­рий, може складатися з більшої кількості засобів виробництва і служити для застосування більшої кількості робочої сили і здо­бування більшої маси додаткової вартості, ніж раніше. Отже, нагромадження може зростати при незмінній і навіть такій, що зменшується, вартості елементів додаткового капіталу, створе­них більш продуктивною працею.

Зростання продуктивності праці впливає не тільки на новий, додатковий капітал, а й на первісний капітал, що перебуває в процесі виробництва. Справа в тому, що частина діючих засо­бів праці постійно вдосконалюється. їх замінюють звичайно ефективнішими і водночас відносно дешевшими машинами, ін­струментами тощо, що посилює темп нагромадження.

Підвищення продуктивності праці, нерозривно пов'язане з прогресом науки і техніки, дає змогу приводити в рух більшу кількість засобів виробництва і переносити більшу масу старої вартості на готовий продукт. Це означає, що жива праця, ство­рюючи нову вартість, водночас зберігає дедалі в нових і нових масах продукту капітальну вартість, яка постійно зростає.

По-третє, нагромадження капіталу залежить від тієї різниці, яка утворюється між застосовуваним і споживаним капіталом. Вартість, що міститься в основній частині постійного капі-талу, тобто в засобах праці, переноситься на вироблюваний про­дукт не відразу, а частинами. Але засоби праці, втрачаючи свою вартість поступово, у процесі виробництва застосовуються ціл­ком, в повному обсязі. Тому протягом усього періоду функціону­вання вони роблять капіталісту майже дармові послуги. Якщо відкинути ту частину вартості машини, яка в середньому за день приєднується до виготовленої продукції, то виявиться, що маши­на діє даром, як водоспад або сонячне тепло. Тому, чим менша вартість, що її передають машини продукту, «тим більше на­ближаються вони своєю службою до сил природи» 1.

1 Маркс К, Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 372.

Різниця між застосовуваним і споживаним капіталом дає ка­піталісту можливість розширювати базу експлуатації без додат­кових затрат з прямого фонду нагромадження, тобто з додатко­вої вартості.

 

Наведемо такий приклад. Припустимо, що в капіталіста на фабриці 100 ткацьких верстатів, строк амортизації яких дорівнює десяти рокам. Через п'ять років застосовуваний у вигляді цих верстатів капітал буде наполовину спожитий. Але всі 100 верстатів, як і раніше, діятимуть у процесі виробни­цтва. На амортизаційні відрахування капіталіст купить ще 50 верстатів і таким чином збільшить функціонуючі знаряддя виробництва фактично в 1,5 раза.

 

Із збільшенням різниці між застосовуваним і споживаним капіталом нагромаджуються фактично й дармові послуги мину­лої праці. К. Маркс вказував, що буржуазними економістами це «невпинно зростаюче значення минулої праці, яка бере участь у формі засобів виробництва в живому процесі праці, припи­сується не самому робітникові, минулою і неоплаченою працею якого є засоби виробництва, а відчуженому від робітника вті­ленню цієї праці, її втіленню в капіталі» 1.

Чим більша та частина постійного капіталу, яку втілено в засобах праці, тим значніша різниця між застосовуваним і спо­живаним капіталом і тим більше можливостей для нагрома­дження.

Розвиваючи це положення в «Теоріях додаткової вартості», К. Маркс зазначав: «...де застосовується багато постійного капі­талу, а значить і багато основного капіталу, ця частина вартості продукту, що заміщує зношування основного капіталу, є фондом нагромадження, який може бути використаний тим, хто його застосовує, для вкладання в діло нового основного капіталу (або ж оборотного капіталу), причому для цієї частини нагро­мадження не робиться ніякого відрахування з додаткової вар­тості... Такого фонду нагромадження не існує на тих ступенях виробництва і в тих націй, де немає великого основного капі­талу. Це важливо»2. Наведене положення К. Маркса повністю підтверджується і в сучасному капіталістичному господарстві. Якщо в економічно слаборозвинутих країнах амортизаційні кош­ти дуже незначні, то в промислово розвинутих капіталістичних країнах вони досягають величезних розмірів, питома вага їх у джерелах фінансування нового будівництва дуже висока.

По-четверте, нарозміри нягромяпуення впливає величина функціонуючого капіталу. При однаковому ступені експлуатації маса додаткової вартості залежить від кількості робітників, яких одночасно експлуатують, а кількість робітників—насамперед від величини діючого капіталу. Отже, нагромадження зростає із зростанням капіталу.

1 Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 577.

2 Там же, т. 26, ч. 2, с. 500—501.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)