|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Перший етап загальної кризи капіталізмуПерший етап загальної кризи капіталізму тривав від першої світової війни і Великої Жовтневої соціалістичної революції до другої світової війни і перемоги соціалістичних революцій у ряді країн Європи й Азії. Перша світова війна являла собою як виняткову за своєю руйнівною дією світову політичну і воєнну кризу, так і глибоку кризу капіталістичної економіки, її занепад. Війна принесла гігантське збагачення монополіям і нечувані злигодні народним масам, надзвичайно поглибила всі суперечності світового капіталізму, так послабила його, що імперіалісти неспроможні були відвернути перемогу соціалістичної революції в одній із найбільших країн світу — в Росії. В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції світ розколовся на дві протилежні суспільно-економічні системи — сформувалася головна визначальна риса загальної кризи капіталізму. «Жодна з подій світової історії,— говорив Л. І. Брежнєв,— не мала таких глибоких, довгочасних наслідків для людства, як велика Жовтнева соціалістична революція» *. 1 Брежнєв Л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft» Великий Жовтень відкрив еру існування соціалістичного суспільства. Імперіалізм перестав бути системою, що охоплює весь світ. Усе це означало докорінну, якісну зміну співвідношення Дшл, з одного боку, тих, що борються за соціалізм, а з другого — тих, що виступають за збереження імперіалізму. Під могутнім впливом Великої Жовтневої соціалістичної Інволюції відбулися революційні виступи пролетаріату в Німеччині, Угорщині та в інших країнах. Пізніше імперіалізму вдалися тимчасово зупинити революційну хвилю в ряді капіталістичних країн. Проте він не був здатний перешкодити утвердженню і розвитку диктатури робітничого класу в нашій країні, перетворенню СРСР у могутню індустріальну державу і оплот світового прогресивного розвитку. Економічне змагання соціалізму і капіталізму, яке розпочалося вже на першому етапі загальної кризи світової капіталістичної системи, свідчило про докорінні переваги соціалістичної системи. В СРСР у середині 30-х років було побудовано соціалізм. Перший етап загальної кризи капіталізму характеризувався початком кризи колоніальної системи імперіалізму. Вона виявилася в розгортанні національно-визвольного руху. Причини кризи колоніальної системи корінились у різкому загостренні суперечностей між метрополіями і колоніями. Пролетаріат, який формувався в колоніальних і залежних країнах, в союзі з селянством піднімався на боротьбу проти панування колонізаторів-імперіа-лістів. Цю боротьбу підтримувала й та частина національної буржуазії, яка зазнавала гноблення іноземного капіталу. Велика Жовтнева соціалістична революція сприяла посиленню національно-визвольного руху. Вона залучила в загальний потік революційної боротьби народи колоніальних і залежний країн. Успішне розв'язання національного питання в СРСР, що привело до ліквідації не тільки політичної, а й економічної нерівності всіх націй у країні, стало натхненним прикладом у визвольній боротьбі мільйонів пригноблених народів. На першому етапі загальної кризи капіталізму перемогла революція в Монголії. Відбулися прогресивні виступи в Індії, Кореї, розпочалася революція в Китаї. Піднесення національно-визвольного руху спостерігалося в Марокко, Сірії, Індонезії, У ряді колоніальних і залежних країн були створені марксистсько-ленінські партії. Усі суперечності економіки капіталізму загострились. Посилилися її нестійкість і загнивання. Так, у 20-х і 30-х роках постійно був великий розрив між можливостями виробничого апарату і місткістю капіталістичного ринку. Загострення проблеми ринку призвело до виникнення хронічного недовантаження підприємств і постійного масового безробіття. Посилення нестійкості капіталістичної економіки призвело до того, що частішими стали економічні кризи, які мали місце в. 1921—1923, в 1929—1933 і в 1937—1938 pp. Світова економічна криза 1929—1933 pp. була найбільш глибокою і руйнівною в історії капіталізму. В CIIIA промислове виробництво скоротилося на 48%. Капіталістичний світ охопила виняткова за гостротою тривала аграрна криза. Мільйони трудящих, вражені затяжним безробіттям, зубожіли. Надзвичайно загострилися соціальні конфлікти. Монополістичний капітал Німеччини, Італії і Японії став на шлях фашизму і різкого посилення мілітаризації економіки, підготовки нової імперіалістичної війни за переділ світу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |