Післявоєнні економічні кризи

Піднесення економіки перших післявоєнних років було недовгим. Вже восени 1948 р. в США почалася перша післявоєнна економічна криза. Протягом року промислове виробництво скоротилося па 10%. Різко збільшилося безро­біття, кількість повністю безробітних досягла 3,7 млн. чоловік. Промислова криза супроводилася гострим надвиробництвом сільськогосподарських продук­тів і зниженням доходів фермерів.

Криза 1948—1949 pp. не розв'язала суперечностей капіталістичного від­творення, нагромаджених за попередній період Найважливішим стимулято­ром промислового виробництва в США на початку 50-х років бу.іа гонка озброєнь. Проте вона не врятувала американську економіку від кризи.

У 1953—1954 pp. в США мала місце проміжна економічна криза. ЇЙ не передувало промислове піднесення; вона виникла у фазі пожвавлення, тобто до того, як минув цикл.

Особливо глибокою була криза в США в 1957—1958 pp., коли промис­лове виробництво скоротилося на 14%. Кількість повністю безробітних досяг­ла 4,7 млн. чоловік, реальна заробітна плата в обробній промисловості зни­зилась на 12%.

У 1957—1958 pp. промислове виробництво скоротилося також у Канаді, Японії, Англії. Дещо пізніше занепад виробництва спостерігався у Франції. Часткова криза охопила ФРН, Італію.

У лютому 1960 р. в США почалося нове кризове скорочення виробництва. Воно тривало до січня 1961 р. Випуск промислової продукції скоротився на 8,1%. Скоротилися приватні вкладення в основний капітал. Кількість повністю безробітних досягла 5,7 млн. чоловік; це був найвищий рівень безробіття після економічної кризи 1937 р.

Під впливом занепаду виробництва в США почалася часткова криза надвиробництва в Англії і Канаді. З березня 1961 р. в США спостерігалось піднесення промислового виробництва, але в середині 60-х років капіталістич­ні країни знову були охоплені кризою надвиробництва.

Насамперед ця криза охопила Італію, Францію. Японію. Але завдяки гисокій економічній кон'юнктурі на світових ринках цим країнам вдалося уникнути великих економічних потрясінь. На кінець 1965 р. вони вийшли з кризового стану. Проте невдовзі криза вразила Англію, а пізніше — ФРН.

З середини 1965 р. в промисловості ФРН почався застій, який на кінець 1966 р. перейшов в економічну кризу. Абсолютне скорочення виробництва досягло 7—8%. Протягом 1967 р. кількість повністю безробітних у ФРН і.ерсвищнла 600—700 тис. чоловік. Економічна криза у ФРН 1966—1967 pp. не тільки завдала сильного удару західнонімецькій економіці, а й мала величезний політичний і психологічний ефект. Загинув міф про винятковість економіки ФРН, яка начебто подолала циклічний характер розвитку.

У 1967 р. виявилися ознаки чергової економічної кризи в США. Проте далі занепад виробництва і капіталовкладень спинився у зв'язку з еска­лацією війни у В'єтнамі. Вона лише тимчасово стимулювала виробництво за рахунок воєнних замовлень, але не могла відвернути наступу нової економіч­ної кризи, яка вибухнула в США з осені 1969 р.

Ескалація імперіалістичної війни у В'єтнамі, поряд з труднощами цик­лічного розвитку, зумовила різке погіршення стану платіжного балансу США. Відплив золота із США набув катастрофічних розмірів. Уряд США був зму­шений припинити обмін долара на золото для центральних банків інших країн. Було відмінено й золоте покриття грошового обігу США. Зрештою США повинні були офіційно визнати своє банкрутство і девальвувати долар. Цс було найбільше валютно-фінансове потрясіння в капіталістичному світі за останні два десятиліття.

Економічна криза 1969—1971 pp., хоч і не одночасно, вразила й інші капіталістичні країни: Італію, Канаду, Швецію, Фінляндію і Австрію. У ряді країн спостерігався або застій, або сповільнення темпів зростання, наприклад у ФРН і Японії. Різко погіршилася економічна обстановка в деяких країнах, що розпинаються, особливо в Африці і Латинській Америці.

У цілому по капіталістичному світу темпи промислового виробництва ско­ротилися з 8% в 1969 р. до 2% в 1971 р.

Поиск по сайту: