Гроші як засіб платежу

Під час продажу товарів з відстрочкою пла­тежу гроші виконують функцію платіжного засобу. Коли товари продаються з відстроч­кою платежу, гроші при визначенні цін товарів функціонують ідеально, як міра вартості, але не відіграють ролі засобу обігу. Покупці сплачують гроші за товари лише тоді, коли настане строк платежу. Отже, в цьому разі гроші в процесі обігу не про­тистоять безпосередньо товарам, а надходять в оборот лише че­рез певний час. Функція засобу платежу відображує дальший розвиток виробничих і торгових зв'язків між людьми.

Функція грошей як засобу платежу передбачає розвиток ролі грошей не тільки як купівельного засобу, а й як втілення суспіль­ного багатства взагалі, тобто скарбу. Функціонування грошей як засобу платежу не обмежується сферою товарного обігу. Від­носини кредитора і боржника проявляються, наприклад, в про­цесі позички грошей, в операціях з позичками. Функцію засобу платежу гроші виконують також при виплаті ренти, податків.

Поле застосування грошей як засобу платежу значно розши­рюється в зв'язку з розвитком кредиту і кредитної системи, які 'одночасно звужують застосування грошей як засобу обігу. В умо­вах розвинутого капіталізму у великих торгових операціях гроші виступають переважно як засіб платежу. У вигляді засобу обігу вони функціонують переважно у сфері дрібної торгівлі.

Розвиток кредитних відносин і функції грошей як платіжного засобу призводить до появи кредитних грошей. Кредит, який надається одним капіталістом іншому, породжує боргові зобо­в'язання — векселі. Ці боргові зобов'язання, беручи участь у тор­говому обороті, переходячи з рук у руки до настання строку платежу, відіграють, по суті, роль грошей. Проте обіг векселів обмежений, оскільки вони мають гарантію лише приватної осо­би. Через це об'єктивно виникає потреба в міцнішій гарантії, що визначає появу банкнот. Банкнот — це вексель, який видає банк замість векселя приватної особи. Емісія банкнот провадиться в порядку кредитування товарного обороту. Отже, банкнот ви­никає з функції грошей як засобу платежу. Поряд з банкнотами в обороті бере участь й інший вид кредитних знарядь обігу — чеки. Чек — це наказ банку, виписаний власником вкладу, про видачу з свого рахунку грошей особі, зазначеній у чеку. Чеки мають короткий строк обігу.

Розвиток кредитних відносин створює можливість виплачу­вати позички через взаємні зарахування боргових зобов'язань без залучення наявних грошей.

Система взаємних розрахунків в умовах приватної власності на засоби виробництва містить у собі суперечність, що коренить­ся в самій природі відносин приватних товаровиробників. Якщо боржник не може своєчасно продати свій товар або внаслідок падіння цін виручить від його реалізації меншу суму, ніж роз­раховував, то він буде неспроможний виплатити позичку. Це потягне за собою несплату не тільки з боку цього товаровироб­ника, а й з боку тієї особи, якій він винен. В порядку ланцюгової реакції такий стан зачепить інтереси великої кількості товаро­виробників, які продали свої товари в кредит, і позначиться на їхніх долях. Поки платежі взаємно виплачуються, наявні гроші не потрібні. Та як тільки в ланцюгу взаємної заборгованості який-небудь платіж не буде погашений, ланцюг взаємних роз­рахунків розірветься і виникне потреба в наявних грошах.

З особливою гостротою ця суперечність проявляється в пері­од економічних криз надвиробництва. Неплатежі по ряду опера­цій підривають довір'я товаровиробників один до одного, почи­нається гонитва за готовими грошима. Виявляється, що справ­жніми грошима в капіталістичному господарстві є не боргові зобов'язання, а реальний грошовий товар — золото. Всі прагнуть продати свій товар, щоб одержати реальні гроші, але далеко не всі можуть купити товар, бо готові гроші в цей час вилучаються для виплати боргів. Отже, розвиток функції грошей як за­собу платежу в умовах приватної власності на засоби вироб­ництва відображує можливість дальшого розвитку актів купівлі та продажу, створює нові умови для дальшого розвитку супе­речностей капіталістичної економіки.

Поиск по сайту: