Криза сучасної буржуазної політичної економії

Загальна криза капіталізму охоплює не тільки економіку та політику, а й ідеологію. Буржуазна ідеологія, в тому числі й полі­тична економія, переживає глибоку кризу, яка є не чим іншим, як однією з форм вияву загальної кризи капіталізму.

Суть кризи буржуазної політичної економії полягає в тому, що «буржуазні вчення і школи не витримали історичної перевір­ки. Вони не змогли і не можуть дати наукову відповідь на питання, що їх висуває життя. Буржуазія вже неспроможна ви­сунути ідеї, які могли б повести за собою народні маси. Все біль­ше людей в капіталістичних країнах поривають з буржуазним світоглядом» ^!.

Криза буржуазної політичної економії виявляється в тому, що буржуазним економістам дедалі трудніше стає відверто від­стоювати і захищати устої капіталізму. Вони змушені визнавати істотні вади капіталізму і шукати засоби для підтримання його устоїв. Водночас буржуазні ідеологи продовжують прикрашати капіталізм, зображуючи його як якусь подобу соціалізму, тільки під іншою назвою.

Буржуазна політична економія виконує дві найтісніше взає­мопов'язані функції — функцію ідеологічного захисту капіталіз­му і розробки економічної політики буржуазних держав. Вико­нуючи першу функцію, буржуазні економісти всіма засобами намагаються виправдати капіталістичну експлуатацію і пану­вання монополій, дискредитувати марксизм-ленінізм, комунізм, реальний соціалізм. Перекручуючи природу і капіталізму і со­ціалізму, буржуазні теоретики прагнуть завуалювати докорінну протилежність двох світових соціально-економічних систем і до­вести, що революційний перехід від капіталізму до соціалізму не є об'єктивною неминучістю. Часта зміна форм апології капі­талізму— одна з характерних рис кризи буржуазної політеко­номії.

Проте буржуазні вчені не обмежуються ідеологічним захи­стом капіталізму. Вони посилили увагу до розробки практичних рекомендацій для монополістичного капіталу, прагнуть допомог­ти сучасному імперіалізмові пристосуватися до умов, породже­них високим рівнем суспільного характеру виробництва, розвит­ком державно-монополістичного капіталізму, вимогами науково-технічної революції, боротьбою двох світових соціальио-еконо-мічних систем. Але виконати ці завдання буржуазна політична економія не спроможна. Зазнали краху основні догми буржуаз­них теоретиків про капіталізм, їхнє трактування економічних ка­тегорій. Зазнали краху і їхні пропозиції щодо регулювання капі­талістичної економіки для забезпечення сталого зростання її і скорочення безробіття.

¹ Матеріали XXII з'їзду КПРС. К., 1961, с. 337.

В середині 70-х років поширився ідейний хаос в буржуазній політекономії. Тепер уже самі буржуазні економісти змушені визнавати кризовий стан своєї науки. Так, англійська економіст­ка Дж. Робінсон відмічала явне банкрутство економічної теорії, якій нічого сказати з питань, що понад усе вимагають відповіді. Такими питаннями вона вважає зростання безробіття і цін, існу­вання злиднів, забруднення навколишнього середовища. З'яви­лись економісти, які вимагають докорінного перегляду постула­тів основних течій в буржуазній політекономії.

Поиск по сайту: