АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Економіко-математичні моделі

Читайте также:
  1. Інститут конституційного контролю в зарубіжних державах: поняття, види, моделі організації.
  2. Інфологічна модель представляє інформаційні потоки, сутності й зв'язку даної предметної області. Вона може бути представлена у вигляді ER-Моделі й реляційної схеми.
  3. ІСТОРИЧНА ДОЛЯ АНТИЧНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ МОДЕЛІ
  4. Лабораторна робота №1. Побудова функціональної моделі застосування у вигляді діаграм потоків даних
  5. Ментальність, моделі, пооліс
  6. Моделі олігополії
  7. Моделі та типи політичної модернізації суспільств.
  8. Перехід від ER - моделі до реляціоніої
  9. ПІСЛЯОПТИМІЗАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛІ
  10. Побудова моделі «Дерево рішень»
  11. ПОНЯТТЯ ТА МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ

Моделі — це математичне вираження зв'яз­ків між економічними величинами. Є велика кількість найрізноманітніших моделей капі­талістичної економіки; серед них розрізняють часткові і загаль­ні, статистичні і динамічні, мікроекономічні і макроекономічні.

Моделі розрізняють за ступенем абстракції і за цілями, які переслідують їхні укладачі. Одні економісти намагаються ство­рити моделі, що можуть бути використані для пояснення спосте­режуваних явищ. Інші розглядають свої моделі як ілюстрації можливості економіки розвиватися в якихось визначених умо­вах. «Неокласичні моделі» (моделі Дж. Міда, Р. Солоу) зумов­люють економічне зростання факторами з боку пропозицій. В ос­нові їх лежить передбачення, що при повній зайнятості капітало­вкладення повинні дорівнювати сумі заощаджень. Вони мають форму «виробничих функцій», в яких математично виражаються деякі техніко-економічні взаємозв'язки факторів виробництва.

Неокласики намагаються використати виробничі функції в апологетичних цілях, щоб виправдати вульгарну теорію «про­дуктивності виробничих факторів». Робиться це так. Якщо про­дукція є функцією ряду виробничих факторів, тобто 0 = f (L, А, Q), де О — продукція, яку випускають, L — праця, К — капітал і Q — земля (природні ресурси), то при деяких дуже спрощених умовах формулу виробництва можна подати так:

 

 

За формулою випуск продукції дорівнює добутку величини кожного фактора виробництва на його «граничний продукт». Тим самим визначається вплив окремих факторів виробництва на при­ріст продукції. Основне завдання буржуазних економістів поля­гає в тому, щоб довести, ніби кожний фактор вносить однаковий вклад у створення вартості продукції, є рівноправним учасником її створення, а отже й споживання. Таким чином, робиться спроба спростувати марксистську теорію вартості, згідно з якою вартість створюється лише працею.

Новим у розробленні економіко-математичиих методів є створення багатосекторних моделей економічного зростання (на­приклад, моделі англійського економіста Р. Стоуна), які поєд­нуються з балансовими таблицями, зокрема з балансом «затра­ти— випуск» (він являє собою намагання відобразити зв'язки між окремими галузями економіки). Цей баланс складають у вигляді шахової балансової таблиці, в якій кожну галузь розглядають двічі: як вироблюючу і як споживаючу. По горизон­талі показують випуск, розподіл продукції і послуг кожної галу­зі, а по вертикалі — затрати даної галузі, що є продукцією інших галузей. Розроблення багатосекторних моделей економічного зростання спрямоване на те, щоб відобразити структурні зру­шення в економіці і дати основу для економічного програмуван­ня й обліку змін галузевої структури.

Розроблення економіко-математичних моделей свідчить про прагнення буржуазних економістів наблизитися до розв'язання конкретних виробничих завдань, і в цій галузі вони добилися деяких позитивних результатів. Почавши з моделі «стаціонарного суспільства», вони перейшли до моделі «економічного зро­стання». Харрод, наприклад, доповнив модель Кейнса аналізом вкладень в основний капітал залежно від змін випуску продук­ції. Буржуазні економісти, абстрагуючись спочатку від техніч­ного прогресу, розподілу національного доходу і зміни пропор­ції: капітал — продукція, згодом включили ці фактори в моделі. В перших економіко-математичиих моделях розглядався один фактор виробництва. Надалі на основі лінійного програмування до них було включено й інші фактори.

Значення моделей буржуазних економістів не може зрештою не визначатися тим, яка їхня теоретична, методологічна основа, їх будують на основі теорій «граничної корисності», «факторів виробництва» і «безкризового розвитку капіталізму», ігнорують антагоністичні суперечності капіталізму, його закономірності. Такі важливі соціально-економічні фактори, як класова боротьба, фактори, які впливають на величину нагромадження капіталу; на вартість робочої сили тощо, взагалі не знаходять будь-якого відображення в економіко-математичних моделях буржуазних учених.

Ідеологи капіталізму виходять з того, що капіталістичні від­носини нібито найкращі, а соціально-економічне середовище лишається незмінним, тому від нього можна абстрагуватися. Такі антинаукові абстракції роблять моделі буржуазних економістів непридатними для правильного відображення реальних процесів капіталістичного суспільства.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)