|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ПІСЛЯОПТИМІЗАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛІПровести післяоптимізаційний аналіз оптимального розв’язку задачі, знайденого з допомогою стандартної офісної програми EXCEL ◆ Розв’язування. Проведемо аналіз оптимального розв’язку. З допомогою діалогового вікна «Результаты поиска решения» можна викликати звіти таких типів: ■ результати; ■ стійкість; ■ границі. Будь-який з цих звітів викликається натискуванням лівою клавішею на тип звіту. Проаналізуємо звіт за результатами (таблиця 6.7). Він складається з трьох таблиць: 1. Перша містить відомості про цільову функцію. В стовпчику «Исходно» подано значення цільової функції до початку обчислень, в стовпчику «Результат» – після обчислень. 2. Друга містить відомості про невідомі, одержані в результаті розв’язку задачі. Аналогічно в стовпчику «Исходно» подано значення невідомих до початку обчислень, в стовпчику «Результат» – після обчислень. 3. Третя таблиця подає результати для обмежень. В стовпчику «Значение» приведені величини використаних ресурсів і кількість тих видів продукції, на виробництво яких накладались обмеження. В стовпчику «Формула» подано залежності, що вводились у вікно «Поиск решения». В стовпчику «Состояние» вказується «связанное» у випадку, коли ресурс вичерпаний повністю, або продукція випущена в мінімально необхідному обсязі і «не связан» при невикористаному ресурсі, або якщо продукція випущена більше мінімального обсягу. В стовпчику «Разница» подається залишок ресурсу або кількість продукції, випущеної понад мінімальний обсяг. Далі виконаємо аналіз звіту стосовно стійкості отриманих результатів (табл. 6.8), який складається з двох частин.
Таблиця 6.7
Таблиця 6.8
Розглянемо першу частину табл. 6.8: • в стовпчику «Результ. значение» наведено розв’язок задачі; • в стовпчику «Редуц. стоимость» наведені двоїсті оцінки, які показують, наскільки зміниться значення цільової функції при примусовому введенні в оптимальний розв’язок одиниці продукції, яку, згідно з оптимальним розв’язком виготовляти недоцільно, чи при збільшенні на одиницю випуску продукції понад мінімальний обсяг (наприклад, при введені в план змінної Прод2 з значенням 1, цільова функція зменшиться на 6 грн., при випуску продукції Прод1 на одиницю більше мінімального обсягу (тобто 501) цільова функція зменшиться на 4 грн.); • в стовпчику «Целевой коэффициент» наводяться коефіцієнти цільової функції; • в стовпчиках «Допустимое увеличение» і «Допустимое уменьшение» задані граничні прирости коефіцієнтів цільової функції, при яких зберігається структура оптимального плану, тобто зберігається базисний розв’язок. В другій частині табл. 6.8 наводяться аналогічні значення для обмежень: • в стовпчику «Результ. значение» наведені величини використаних ресурсів; • в стовпчику «Теневая цена» наведені двоїсті оцінки, які показують, наскільки зміниться значення цільової функції при зміні використаних ресурсів на одиницю (наприклад, при збільшенні фінансів на 1 (тобто наявних фінансів буде 10091), прибуток зросте на 1,5 грн. (z = 7135 грн+1,5 грн.= 7136,5 грн.). • в стовпчику «Ограничение, правая часть» наводяться праві частини нерівностей; • в стовпчиках «Допустимое увеличение» і «Допустимое уменьшение» задані граничні прирости ресурсів, при яких зберігається набір змінних, що входять в оптимальний розв’язок. Важливою складовою післяоптимізаційного аналізу є отримання звіту стосовно меж стійкості (табл. 6.9). Таблиця 6.9
Вище зазначений аналіз показує, в яких межах може змінюватися випуск продукції, яка ввійшла в оптимальний розв’язок, при незмінності структури оптимального плану. В першій частині табл. 6.9 наводиться значення цільової функції, а в другій – подані такі результати: • в стовпчику «Значение» – оптимальний розв’язок; • в стовпчику «Нижний предел» – нижні межі зміни значень xj; • в стовпчику «Целевой результат» – значення цільової функції при нижніх межах. А саме, як бачимо, значення 4600 отримаємо таким чином: F=2×500+3×0+6×200+3×800=1000+1200+2400=4600; • в наступних двох стовпчиках наведені відповідно верхні межі значень xj і значення цільової функції при них. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |