Мілітаризація економіки

Характерними рисами державно-монополі­стичного капіталізму є мілітаризація еко­номіки і гонка озброєнь, які в сучас­них умовах набули величезних розмірів.

Воєнні витрати країн НАТО збільшились за останні півтора десятиріч­чя в З рази, наблизившись до 200 млрд. дол. на рік. Тільки в США загальний потік асигнувань міністерству оборони досягне в 1980 р. 188,2 млрд. дол.

Наявність у мирний час воєнної економіки, що постійно зро­стає, пов'язані з нею величезні урядові замовлення на озброєн­ня, витрати на утримання збройних сил і створення стратегічних запасів стали типовим явищем сучасного імперіалізму. В основ­них капіталістичних країнах склався воєнно-промисловий ком­плекс — союз найбільших монополій і верхівки воєнного апа­рату.

Монополістичний капітал, щоб добути максимальні прибут­ки, широко використовує мілітаризацію. Пускаючи в хід механізм воєнної економіки, держава забезпечує монополіям нову сферу капіталовкладень, фінансує монополістичні корпорації, постачає їх дефіцитною сировиною, скуповує їхні товари по підвищених цінах тощо. Це особливо проявляється під час воєнних конфлік­тів, розв'язаних імперіалізмом.

Державні воєнні замовлення відіграють величезну роль у збагаченні великих монополій. По-перше, це замовлення-конт-ракти на величезні суми, що їх укладають урядові органи пере­важно з провідними воєнно-промисловими корпораціями. На відміну від періоду до другої світової війни тепер воєнні замов­лення не мають спорадичного характеру — монополії одержують їх постійно. По-друге, монополістичний капітал позбавлений ви­робничого і торгового риску, держава бере на себе головну частку риску, що випливає з можливого погіршення кон'юнктури. По-третє, воєнні контракти держава укладає з великими концер­нами в основному не як відкриті торги, а як таємні угоди, ство­рюючи максимально сприятливі умови для збагачення купки воєнних монополі.

Зростання мілітаризації потворно впливає на економіку, зу­мовлюючи однобокість її розвитку. Витрати на мілітаризацію тягнуть за собою збільшення податкового тягару на населення, відволікають на воєнні цілі велику масу робочої сили і значні господарські ресурси, які при іншому суспільному ладі могли б бути використані в інтересах народу.

У підсумковому документі Берлінська конференція комуні­стичних і робітничих партій Європи в червні 1976 р. відзначила, що «зростаючі витрати на озброєння дедалі важчим тягарем лягають на плечі трудящих, народних мас. Коли б ці величезні кошти були використані для підвищення рівня життя народів, для подолання економічної відсталості, для подання допомоги і підтримки країнам, які розвиваються, і для захисту навколишнього середовища, це величезною мірою послужило б прогресові усього людства 1.

¹ За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До під-умків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 29— 80 червня 1976 року, с. ЗО.

Поиск по сайту: