Товарний фетишизм

При пануванні приватної власності на засоби виробництва зв'язки між товаровиробниками в самому процесі виробництва, зумовлені суспільним поділом праці, виявляються в обміні про­дуктами їхньої праці, через рух товарів. Інакше кажучи, рух това­рів, речей у процесі обміну виражає виробничі зв'язки, відносини між людьми. Тільки в русі товарів і виявляється суспільна приро­да приватної праці, бо вона суспільно визначається лише в сти­хійному процесі обміну. Таким чином, цілком об'єктивно суспіль­ні відносини між товаровиробниками набувають форми відносин між речами і виявляються в їхньому русі. Інакше кажучи, ви­робничі відносини уречевлюються. Стихія суспільних відносин, яка панує над людьми, зовні виступає у вигляді панування над ними певних речей. Залежність товаровиробників від ринку ви­ражається як панування над ними деякої надприродної сили речей (товарів і грошей). Це уречевлення виробничих відносин, тобто прояв відносин між людьми у формі відносин між речами, К. Маркс назвав товарним фетишизмом.

У товарному фетишизмі треба розрізняти об'єктивну і суб'єк­тивну його сторони. Товарно-грошові відносини, будучи формою вияву відносин між товаровиробниками, суб'єктивно відображу­ються в їхній свідомості у вигляді уявлення про начебто надпри­родні властивості речей. Подібно до того як релігійні люди при­писують надприродну силу виготовленим ними ж самими зобра­женням бога, так і товаровиробники в умовах приватної власно­сті на засоби виробництва приписують товарам і грошам над­природні властивості. Об'єктивні зв'язки між товаровиробника­ми, які здійснюються через рух речей, створюють у них ілюзію, ніби відносини людей насправді є відносинами між речами.

Культ грошей, що панує в капіталістичному світі,— вищий прояв товарного фетишизму. Грошовий товар — золото, як і реш­та товарів, є просто продукт людської праці, але як гроші він набирає при капіталізмі суспільної сили, стає знаряддям пану­вання над людьми. Саме наукове відкриття природи товарного фетишизму ще не веде і не може вести до його знищення. Поки існує приватна власність на засоби виробництва, суспільні зв'яз­ки між людьми реалізуються тільки через рух речей. Товарний фетишизм — категорія історична. Він виникає з появою приват­новласницького товарного виробництва. В умовах панування суспільної власності на засоби виробництва йому немає місця. Тут процес виробництва перебуває під свідомим контролем лю­дей, відносини між людьми мають планомірний характер.

* * *

Теорію товарного виробництва і теорію трудової вартості розробив К. Маркс. Розкривши справжню природу суперечно­стей товарного виробництва, що грунтується на приватній влас­ності, К. Маркс з'ясував умови його перетворення в капіталістичне виробництво і показав, що товарні відносини — цс вихід­ний пункт у розвитку капіталістичної експлуатації. На основі теорії т/рудової вартості він створив теорію додаткової вартості, яка є наріжним каменем марксистського економічного вчення. Теорію товарного виробництва і закону вартості в нових історич­них умовах розвинув В. І. Ленін. Виходячи з економічного вчен­ня К. Маркса, В. І. Ленін показав, що просте товарне виробни­цтво є найбільш широкою і глибокою базою капіталізму. Ви­вчення процесів розвитку товарного виробництва і законів роз­витку капіталізму, процесів класового розшарування на селі, диференціації селянства було найважливішою передумовою об­грунтування В. І. Леніним необхідності міцного союзу пролета­ріату з широкими масами трудящих селян у боротьбі проти ка­піталізму.

Поиск по сайту: