Капіталістичний закон народонаселення

Кожному способу виробництва властивий свій особливий закон народонаселення. Він виражає спосіб і міру використання трудо­вих ресурсів і специфічні умови зростання населення в умовах даного способу виробництва. Економічний закон народонаселення, властивий капіталізму, полягає в утворенні і збільшенні промислової резервної армії праці."Робітниче населення, створюючи нагромадження капіталу, — писав К. Маркс, — тим самим у зростаючих розмірах виробляє засоби, які роблять його відносно надлишковим населенням»².

Відкриття К. Марксом капіталістичного закону народонасе­лення зробило очевидною антинауковість і упередженість спроб проголосити якийсь «вічний» закон народонаселення, що діє нібито в будь-якій суспільно-економічній формації. Таку спробу зробив у кінці XVIII ст. англійський священник Мальтус, який твердив, що населення збільшується нібито в геометричній про­гресії, а кількість засобів існування — лише в арифметичній прогресії. Звідси він робив висновок, що становище робітничого класу при капіталізмі характеризується безробіттям і низьким життєвим рівнем тому, що нібито дуже швидко зростає його чисельність.

¹ Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 2, с. 168.

² Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 598.

Повну безглуздість і абсолютну необґрунтованість цих твер­джень Мальтуса з усією переконливістю показав К. Маркс, ви­кривши справжні причини відносного перенаселення при капі­талізмі, що полягають в суті нагромадження капіталу.

Справді, кількість засобів існування зростає не в якійсь вічній — арифме­тичній чи іншій — прогресії, а залежно від розвитку продуктивних сил суспіль­ства. Хоч капіталізм ніколи не створював повного простору для цього роз­витку, але навіть при буржуазному ладі кількість засобів існування може збільшуватися швидше, ніж населення. У США, наприклад, з 1950 по 1970 р. населення зросло на 20%, продукція промисловості збільшилася вдвоє, а про­дукція сільського господарства— на 31%.

Антинаукова теорія Мальтуса переносить на розвиток су­спільства закони природи. Тим часом, на відміну від тваринного світу, люди не тільки споживають, а й виробляють засоби існу­вання, в міру розвитку продуктивних сил підкоряючи природу своїм потребам. Людське суспільство розвивається не за зако­нами природи, а за іншими — соціальними законами, які для кожного суспільного ладу специфічні.

Реакційність теорії Мальтуса полягає в тому, що вона нама­гається виправдати капіталізм, зняти з нього відповідальність за злиденність широких мас населення. Сучасні мальтузіаиці намагаються пояснити низький життєвий рівень народів еконо­мічно слаборозвинутих країн абсолютним «надлишком» насе­лення, що нібито має місце, тоді як насправді відносний надли­шок населення (порівняно з потребами виробництва в робочій силі) є наслідком тривалої жорстокої експлуатації їх імперіалі­стичними державами. Шлях до позбавлення від злиденності лежить не у варварському усуненні «зайвого» населення, як це Пропонують мальтузіаиці, а в ліквідації капіталізму.

Поиск по сайту: