АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Період відтворюючого господарства

Читайте также:
  1. III. Докласичний період
  2. V. Література періоду громадянських воєн.
  3. VI. Література періоду принципату
  4. Базовий податковий період сплати акцизного податку становить
  5. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій І великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних І робітничих партій
  6. Визначити період одного обороту оборотних коштів, днів.
  7. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
  8. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Ефект віддачі масштабу.
  9. Глобалізація – це всезагальний процес формування єдиного всесвітнього господарства.
  10. Джерела права Риму в період імперії.
  11. Довгостроковому періоді
  12. Домогосподарства як заощадники доходів

Збирання і полювання привели до двох ве­ликих відкриттів — до відкриття землероб­ства і скотарства. З перетворенням земле­робства і скотарства в провідні галузі гос­подарської діяльності первісне суспільство вступило в період відтворюючого господарства. З його створен­ням люди стали незалежними від наявності готових продуктів природи.

Через різні природно-кліматичні і соціальні умови перехід до відтворюючого господарства здійснювався в одних общинах ра­ніше, в інших — пізніше. Залежно від місцевих природних умов одні общини почали спеціалізуватися на землеробстві, інші — на скотарстві. Зосередження їхніх зусиль на тій чи іншій галузі сприяло зростанню продуктивності праці, створенню на цій осно­ві запасів їжі і значному збільшенню чисельності общин.

Землеробство і скотарство, що розвивалися, спричинили дальший розвиток суспільних продуктивних сил. З'явилися нові способи виготовлення знарядь праці: пиляння і свердління, шлі­фування, полірування каменю. Створювалися дедалі різноманіт­ніші дерев'яні знаряддя праці. Виникли прядіння і ткацтво. Роз­вивалися засоби водного і наземного пересування. У цей період було відкрито корисні властивості ряду металів (міді, бронзи, заліза). З'явилися різноманітні металеві знаряддя праці, зброя і прикраси. Вже в бронзовому віці було винайдено плуг і коліс­ницю.

* Виробничі відносини в період відтворюючого господарства лишалися в своїй основі такими, як і в попередній період. Вони виявлялися в колективній власності на засоби виробництва і результати общинної праці. Разом з тим розвиток відтворюючо­го господарства вносив у виробничі відносини свої риси. Общини почали виробляти різні засоби існування в розмірах, які пере­вищували безпосередні щоденні потреби в них. В результаті з'я­вився продукт понад задоволення безпосередніх потреб вироб­ників. Він міг нагромаджуватися і перерозподілятися. При сто­сунках общин почав виникати взаємний обмін продуктами 1.

Спеціалізація общин, яка зумовила перехід до кочового ско­тарства, врешті-решт привела до виділення скотарських племен з усієї маси первісних племен. «...Це був перший великий су­спільний поділ праці. Пастуші племена виробляли не тільки більше, ніж решта варварів, але й вироблювані ними засоби до життя були інші... Це вперше зробило можливим регулярний обмін» 2.

За даними археології, періоду привласнюючого господарства був властивий випадковий, спорадичлий обмін в основному між спорідненими общинами. З розвитком відтворюючого господар­ства встановлюється нова форма зв'язку між окремими община­ми. Зв'язок між різними видами виробництва перетворювався в залежні один від одного галузі суспільного господарства. Продукт почали виробляти постійно для обміну, тобто він перетворився в товар. Обмін ставав регулярним.

1 Див.: Маркс /С, Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 338.

2 Там же, т. 21, с. 152—155.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)