АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Період переважно привласнення готових продуктів природи

Читайте также:
  1. III. Докласичний період
  2. V. Література періоду громадянських воєн.
  3. VI. Література періоду принципату
  4. Базовий податковий період сплати акцизного податку становить
  5. В. І. Ленін про закон переважного зростання виробництва засобів виробництва
  6. Визначити період одного обороту оборотних коштів, днів.
  7. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
  8. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Ефект віддачі масштабу.
  9. Відносини власності виникають між людьми з приводу привласнення матеріальних і духовних благ. Привласнення означає ставлення людей до певних речей, як до своїх.
  10. Вступ. Основні взаємодії суспільства і природи. Предмет і завдання екології.
  11. Джерела права Риму в період імперії.
  12. Діагностика дорогоцінного каміння за ознаками плеохроїзму, люмінесценції, природи походження

Початковий стан продуктивних сил первіс­ного суспільства характеризується примітив­но виготовленими знаряддями праці. Обтеса­ний камінь був знаряддям праці універсаль­ного призначення. Із застосуванням кам'я­них знарядь починається людська праця. Первісні люди, через погану озброєність в боротьбі їх з навколишньою природою, не могли існувати і працювати поза колективом. Праця, пов'язана із спільним збиранням готових продуктів природи і полюванням, відбувалася на відносно невеликій «кормовій» ділянці в межах незначних за кількістю, відносно відокремлених кровнородинних груп. Це була проста кооперація без поділу праці за статтю і в ком. У таких умовах праця кожного члена колективу виступала як безпосередньо суспільна праця.

З розвитком привласнюючого господарства, під впливом зро­стаючих потреб, кам'яні знаряддя праці постійно, хоч і повільно, удосконалювалися. Водночас відбувався процес розвитку голов­ної продуктивної сили — людини. В процесі трудової діяльності розвивалися рука та інші її органи, збільшувалися маса і об'єм мозку.

Поступово нагромаджувався виробничий досвід, ускладнюва­лася виробнича діяльність, що привели до виникнення природ­ного поділу праці за статтю і в певних межахвіком. Жінки зосереджувалися на збиранні, чоловіки — на полюванні. Стари­ки були охоронцями нагромадженого колективного виробничого досвіду. Займалися вони й виготовленням знарядь праці. При­родний статевовіковий поділ праці посилив кооперацію й підви­щив продуктивність праці первісного колективу. Відбувалася поступова диференціація та спеціалізація знарядь праці, присто­сування їх до окремих трудових операцій. У цьому періоді люди навчилися виготовляти складові знаряддя праці (камінь і дерево, дерево і кістки), винайшли лук і стрілу, які розширили мож­ливості полювання.

Величезне значення в розвитку продуктивних сил періоду при­власнюючого господарства мало освоєння первісною людиною вогню. Коли це відбулося, точно невідомо, але вже 400—500 ти­сяч років тому вогонь в природному вигляді широко застосову­вався. Підтримування вогню було тоді справою жінок. Добувати вогонь за допомогою тертя люди навчилися лише в період відтво­рюючого господарства. Добування вогню відкрило грандіозні перспективи в розвитку виробництва і є одним з найбільших від­криттів людства аж до наших днів.

Визначальною формою виробничих відносин у первісному сус­пільстві виступали відносини колективної (стадної, общинної) власності на землю та на готові продукти природи, тобто на кор­мову площу і на предмети природи, які споживають люди і які служать їм для виготовлення знарядь праці. Кам'яні і дерев'яні знаряддя пристосовували до фізичних можливостей того або ін­шого індивіду. При цьому вони перетворювалися фактично в осо­бисту власність, але використовувалися в спільній праці і тільки в спільних інтересах колективу. У суспільстві не було антагоні­стичних суперечностей. Колективна власність і колективна праця були тоді єдино можливою формою розвитку продуктивних сил.

Буржуазні економісти і ревізіоністи заперечують первісність колективної власності і ототожнюють особисту власність у пер­вісному суспільстві з приватною власністю або вважають, що осо­биста власність породила приватну. Проте наукова історія і ет­нографія довели, що економічною основою в усіх первісних на­родів виступає не приватна, а колективна власність, що особиста власність трансформувалася в приватну в період розкладу пер­віснообщинного ладу, коли з'явилася приватна власність на ос­новні засоби виробництва.

Добуті готові продукти природи були спільною власністю і надходили в загальний розподіл, який мав у своїй основі зрів­няльний характер. Обміну продуктами всередині груп і між гру­пами не було. Твердження буржуазних економістів, що обмін продуктами існував з самого початку, не відповідає історичній дійсності.

В цих умовах первісні люди «...знали заздалегідь, на що мо­жуть розраховувати при своєму способі добування засобів до життя. Цей спосіб повинен був забезпечити засоби до існуван­ня— то мізерні, то більш достатні... Виробництво велося в най-вужчих рамках, але продукт був цілком у розпорядженні вироб­ників» 1. Таким чином, як виробництво, так і розподіл здійс­нювалися на основі примітивного регулювання і виключали в суспільстві будь-які антагонізми.

1 Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 21, с. 108.

Об'єктивною метою первісного виробництва було задоволен­ня життєво необхідних потреб усіх членів групи. На цій основі здійснювалися, хоч і повільно, природне розширення виробни­цтва і відтворення життя первісного людського стада, що виявлялося в підвищенні продуктивності праці, збільшенні насе­лення і відбрунькуванні нових груп, які освоюють нові кормові площі.

Як підсумок економічне життя в цей період характеризува­лося такими основними рисами: 1) спільною власністю первісно­го колективу на засоби виробництва і територію проживання; 2) колективною малопродуктивною працею, спрямованою на присвоєння готових продуктів природи; 3) зрівняльним розподі­лом засобів існування. Ці риси й визначають зміст основного економічного закону первісного суспільства: в умовах дуже низь­кого рівня продуктивних сил і панування~общинної власності ви­робництво об'єктивно підпорядковується забезпеченню потреб усіх членів общини на основі зрівняльного розподілу колективно добутих продуктів, потрібних для збереження життєздатності кожного члена колективу.

У цьому законі полягає І провідна неантагоністична супереч­ність первісного суспільства, яка є джерелом розвитку первісної економіки. Це — суперечність між життєво необхідними потре­бами первісних людей і низьким рівнем розвитку продуктивних сил. Вона зумовила розвиток продуктивних сил суспільства і привела до нового типу господарства — господарства від­творюючого, а також до переходу від первісного людського стада до родової общини.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)