|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Єдність продуктивних сил І виробничих відносинК. Маркс відмічав, що «політична економія — не технологія» 1. У праці «Розвиток капіталізму в Росії» В. І. Ленін писав: «Політична економія займається зовсім не «виробництвом», а суспільними відносинами людей по виробництву, суспільним ладом виробництва»2. Водночас класики марксизму-ленінізму приділяли велику увагу продуктивним силам, найважливішою складовою частиною яких є трудящі. 1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 12, с. 669. 2 Ленін B.J. Повн. зібр. творів, т. З, с. 51. Виробничі відносини є суспільною формою розвитку продуктивних сил. Тому політична економія вивчає виробничі відносини у взаємозв'язку з продуктивними силами. Форма завжди нерозривно пов'язана із змістом, залежить від нього. Продуктивні сили, характер і рівень їхнього розвитку визначають економічні взаємовідносини людей — форму власності на засоби виробництва, а тим самим усі наступні ланки виробничих відносин. Останні справляють на продуктивні сили величезний зворотний вплив. Вони або забезпечують могутній поступальний рух продуктивних сил вперед, або сповільнюють, гальмують його, а за певних умов навіть прирікають продуктивні сили на руйнування. Забуття активної ролі, яку виробничі відносини відіграють у розвитку продуктивних сил, призводить до великих теоретичних помилок. Такою помилкою є, наприклад, теорія стихійності і самопливу, яку пропагували свого часу бухарінці, що виступали проти колективізації, за надання селянським господарствам можливості рухатися до колективного господарювання стихійно, самопливом. Політична економія вивчає, як за даних виробничих відносин використовуються продуктивні сили. Разом з тим продуктивні сили суспільства — це об'єктивні умови, без конкретного врахування яких неможливо вивчати виробничі відносини. Застосування людьми засобів виробництва, зумовлене відносинами власності на них, стає саме собою економічним відношенням і як таке входить у предмет політичної економії. Цей момент з усією певністю підкреслював К. Маркс. «Машина,— писав він,— так само мало є економічною категорією, як і віл, що тягне плуга. Сучасне застосування машин є одним з відношень нашого сучасного економічного ладу, але спосіб експлуатації машин — це зовсім не те, що самі машини» К Політична економія вивчає, як за певних виробничих відносин використовуються продуктивні сили (або, інакше кажучи, суспільний спосіб використання засобів виробництва). Враховуючи напрями і тенденції технічного прогресу, політична економія вивчає вплив виробничих відносин на цей прогрес та його соціально-економічиі наслідки. Таким чином, виробничі відносини досліджуються в їхній єдності з продуктивними силами.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |