|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Експлуатація торговим капіталом враціаникі» торгівлі та інших трудащяхТоргові робітники і службовці —це особлива категорія працівників найманої праці, чисельність яких у буржуазному суспільстві швидко збільшується.
У США, наприклад, незважаючи на механізацію і капіталістичну раціоналізацію праці робітників торгівлі, кількість їх порівняно з 1940 р. зросла в 2,5 раза і в 1976 р. досягла 17,3 млн. чоловік, що становить 22% від загальної кількості зайнятих в яесільськогосподарськнх галузях економіки.
Наймана праця в сфері обігу, як і в сфері матеріального виробництва, експлуатується капіталом. Робоча сила, яка тут застосовується, також є товаром і купується на змінний капітал, що авансується торговцями заради одержання прибутку. Робочий день торгових працівників поділяється на необхідний і додатковий робочий час, протягом якого здійснюється необхідна і додаткова праця. Останню безплатно привласнюють торгові капіталісти. Разом з тим експлуатація працівників торгівлі, зайнятих безпосередньо продажем І купівлею товарів, має специфічні особливості. Справа в тому, що їхня праця непродуктивна і, отже, не може ні відтворювати еквівалента вартості робочої сили, ні створювати додаткову вартість. Однак вона забезпечує реалізацію вартості, яка вже є в товарах, ї створює умови для одержання торгового прибутку. К. Маркс пише з цього приводу: «Подібно до того, як неоплачена праця робітника безпосередньо створює для продуктивного капіталу додаткову вартість, неоплачена праця торгових найманих робітників створює для торгового капіталу участь в цій додатковій вартості» і. Протягом необхідного робочого часу працівники торгівлі реалізують таку масу товарів, у якій є додаткова вартість, необхідна для оплати вартості їхньої робочої сили. За додатковий робочий час вони реалізують товари, що втілюють додаткову вартість, яка йде на утворення чистого прибутку торгових капіталістів.
Тому якщо за аналогією з нормою додаткової вартості (т') позначимо норму експлуатації торгових працівників буквою А', то її можна записати такою формулою: Припустимо, що протягом двох годин торгівлі продавець реалізує товаре, в яких втілено 5 дол. додаткової вартості, призначеної для оплати денної вартості його робочої сили; за решту шість годин робочого дня він реалізує товари, що містять 15 дол. чистого прибутку торгового капіталіста. Тоді норма експлуатації цього робітника дорівнюватиме: або
З розвитком капіталізму ступінь експлуатації найманої праці в торгівлі неухильно підвищується. Методи її посилення тут такі самі, як і в промисловості; це-— фактичне подовження робочого дня, переважно запровадженням понаднормової роботи, інтенсифікація праці і зростання її продуктивності. Особливе значення має підвищення продуктивності та інтенсивності праці в окремих фірмах порівняно з середньосуспільними, що призводить до утворення торгового надприбутку. Широко практикується також зниження заробітної плати торгових працівників нижче від вартості їхньої робочої сили. Цьому сприяє масове застосування в торгівлі дешевої жіночої, іноді і дитячої праці, а також безробіття торгових працівників. Одним з найважливіших джерел наживи торгової буржуазії в сучасних умовах стала експлуатація всіх верств трудящих. Промисловий пролетаріат, крім того, що він експлуатується в сфері виробництва, ще двічі зазнає грабунку в сфері обігу: по-перше, коли він наймається на роботу, він змушений продавати свою робочу силу по ціні, нижчій від вартості, і, по-друге, коли купує життєві засоби по цінах, що перевищують їхню вартість. Нерідко, добиваючись підвищення заробітної плати в результаті наполегливої страйкової боротьби, робітники тут же втрачають це завоювання через зростання цін на товари й послуги першої необхідності. 1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 301. Дрібних товаровиробників (селян і ремісників) торговий капітал експлуатує переважно через нееквівалентний обмін. У Сполучених Штатах Америки ціни, по яких фермери продають свої продукти скупникам, нижчі від цін на ті самі продукти в роздрібній торгівлі в середньому в 2,5 раза. Інакше кажучи, з кожного долара, сплаченого споживачем за товари сільськогосподарського походження, фермер має лише близько 40 центів. Промислові ж товари фермерам продають, як правило, по цінах, що перевищують їхню вартість. В умовах сучасного капіталізму дуже поширився продаж предметів споживання, особливо товарів тривалого користування, в кредит з дуже високим процентом, що також веде до погіршання становища трудящих.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |