Експлуатація торговим капіталом враціаникі» торгівлі та інших трудащях

Торгові робітники і службовці —це особ­лива категорія працівників найманої праці, чисельність яких у буржуазному суспільстві швидко збільшується.

У США, наприклад, незважаючи на механізацію і капіталістичну раціо­налізацію праці робітників торгівлі, кількість їх порівняно з 1940 р. зросла в 2,5 раза і в 1976 р. досягла 17,3 млн. чоловік, що становить 22% від загальної кількості зайнятих в яесільськогосподарськнх галузях економіки.

Наймана праця в сфері обігу, як і в сфері матеріального виробництва, експлуатується капіталом. Робоча сила, яка тут застосовується, також є товаром і купується на змінний капі­тал, що авансується торговцями заради одержання прибутку. Робочий день торгових працівників поділяється на необхідний і додатковий робочий час, протягом якого здійснюється необ­хідна і додаткова праця. Останню безплатно привласнюють торгові капіталісти. Разом з тим експлуатація працівників тор­гівлі, зайнятих безпосередньо продажем І купівлею товарів, має специфічні особливості. Справа в тому, що їхня праця не­продуктивна і, отже, не може ні відтворювати еквівалента вар­тості робочої сили, ні створювати додаткову вартість. Однак вона забезпечує реалізацію вартості, яка вже є в товарах, ї створює умови для одержання торгового прибутку. К. Маркс пише з цього приводу: «Подібно до того, як неоплачена праця робітника безпосередньо створює для продуктивного капіталу додаткову вартість, неоплачена праця торгових найманих ро­бітників створює для торгового капіталу участь в цій додатко­вій вартості» і.

Протягом необхідного робочого часу працівники торгівлі реалізують таку масу товарів, у якій є додаткова вартість, не­обхідна для оплати вартості їхньої робочої сили. За додатковий робочий час вони реалізують товари, що втілюють додаткову вартість, яка йде на утворення чистого прибутку торгових капі­талістів.

Тому якщо за аналогією з нормою додаткової вартості (т') позначимо норму експлуатації торгових працівників буквою А', то її можна записати такою формулою:

Припустимо, що протягом двох годин торгівлі продавець реалізує товаре, в яких втілено 5 дол. додаткової вартості, призначеної для оплати денної вартості його робочої сили; за решту шість годин робочого дня він реалізує товари, що містять 15 дол. чистого прибутку торгового капіталіста. Тоді норма експлуатації цього робітника дорівнюватиме:

або

З розвитком капіталізму ступінь експлуатації найманої праці в торгівлі неухильно підвищується. Методи її посилення тут такі самі, як і в промисловості; це-— фактичне подовження ро­бочого дня, переважно запровадженням понаднормової роботи, інтенсифікація праці і зростання її продуктивності. Особливе значення має підвищення продуктивності та інтенсивності праці в окремих фірмах порівняно з середньосуспільними, що призво­дить до утворення торгового надприбутку. Широко практикує­ться також зниження заробітної плати торгових працівників нижче від вартості їхньої робочої сили. Цьому сприяє масове застосування в торгівлі дешевої жіночої, іноді і дитячої праці, а також безробіття торгових працівників.

Одним з найважливіших джерел наживи торгової буржуазії в сучасних умовах стала експлуатація всіх верств трудящих. Промисловий пролетаріат, крім того, що він експлуатується в сфері виробництва, ще двічі зазнає грабунку в сфері обігу: по-перше, коли він наймається на роботу, він змушений продавати свою робочу силу по ціні, нижчій від вартості, і, по-друге, коли купує життєві засоби по цінах, що перевищують їхню вартість. Нерідко, добиваючись підвищення заробітної плати в результаті наполегливої страйкової боротьби, робітники тут же втрачають це завоювання через зростання цін на товари й послуги першої необхідності.

¹ Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 301.

Дрібних товаровиробників (селян і ремісників) торговий капітал експлуатує переважно через нееквівалентний обмін. У Сполучених Штатах Америки ціни, по яких фермери продають свої продукти скупникам, нижчі від цін на ті самі продукти в роздрібній торгівлі в середньому в 2,5 раза. Інакше кажучи, з кожного долара, сплаченого споживачем за товари сільсько­господарського походження, фермер має лише близько 40 цен­тів. Промислові ж товари фермерам продають, як правило, по цінах, що перевищують їхню вартість.

В умовах сучасного капіталізму дуже поширився продаж предметів споживання, особливо товарів тривалого користуван­ня, в кредит з дуже високим процентом, що також веде до погіршання становища трудящих.

Поиск по сайту: