АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»

Читайте также:
  1. VIII. КРИТИКА И КОНТРПРЕДЛОЖЕНИЯ В ОТНОШЕНИИ КОПЕНГАГЕНСКОЙ
  2. Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному провадженні: поняття, значення, структура та особливості оцінки.
  3. Вплив боротьби двох світових систем і класової боротьби пролетаріату буржуазних країн на величину прибутку
  4. Вступ. Педагогічна діагностика (поняття, складові і функції педагогічної діагностики).
  5. Дайте визначення поняття адміністративного правопорушення та назвіть його ознаки.
  6. Дайте визначення поняття виборів та назвіть їх види.
  7. Дайте визначення поняття відпустка та назвіть її види.
  8. Дайте визначення поняття референдум та назвіть його види.
  9. Державна реєстрація суб'єктів господарювання: поняття, принципи, порядок.
  10. Загальні поняття конфліктів.
  11. Заходи буржуазних держав з регулювання економіки
  12. Інститут конституційного контролю в зарубіжних державах: поняття, види, моделі організації.

 

К. Маркс теоретично виділив виробничі відносини з усіх ін­ших суспільних відносин, показав, що в їхній основі лежить певна форма власності на засоби виробництва, що в системі виробни­чих відносин вирішальне місце належить суспільним відносинам у процесі виробництва, які є первинними порівняно з усіма ін­шими відносинами. У цьому розумінні і йдеться про примат від­носин виробництва в системі виробничих відносин.

До К. Маркса економісти не знали такої категорії, як вироб­ничі відносини. Буржуазні економісти всіляко намагалися відо­кремити один від одного такі реальні економічні процеси, як виробництво матеріальних благ, розподіл, обмін і споживання їх. Вони вважали, що ці суспільні процеси самостійні і пов'язані між собою тільки зовні, послідовністю руху продукту. При цьому споживання вони трактували лише як знищення продукту і про­тиставляли його виробництву як процесу створення продукту, процесу, на їхню думку, незмінному, що визначається загальни­ми законами природи. Звідси буржуазні економісти робили ви­сновок про те, що ні виробництво, ні споживання не підлягають вивченню політичною економією, предметом її може бути або розподіл, або обіг продуктів. Так розподіл вони перетворювали в самодовліючий процес, відривали його від своєї основи, вна­слідок чого відкривався простір для найбільш відвертої аполо­гетики капіталізму. К. Маркс викрив наукову неспроможність тверджень буржуазних економістів, показавши, що всі вони, ба­чачи відмінності виробництва, розподілу, обміну і споживання, іге зважають і не хочуть зважати на їхню єдність і взаємозв'язок, взаємопроникнення їх, а також, що особливо важливо, визна­чальну роль виробництва.

З появою товарного виробництва обмін товарів став постій­ною опосередкованою ланкою між виробництвом, розподілом і споживанням і набув великого значення в економічних відно­синах людей. Буржуазна політична економія часто прагнула всі виробничі відносини між людьми звести до відносин товарного обміну. Меркантилісти, вперше застосувавши термін «політична економія», вважали обіг основним виявом економічних відносин у суспільстві. Цієї однобокості не змогли, по суті, уникнути і класики буржуазної політичної економії Адам Сміт і Давід Рікардо. Хоч вони й установили, що джерелом багатства суспіль­ства є праця, яка виробляє товари, проте в розумінні вироб­ництва не змогли вийти за межі його загальних позаісторичних визначень і всі економічні відносини людей звели в кінцевому підсумку до відносин між речами, товарами. Саме цей помил­ковий висновок класиків буржуазної політичної економії і під­хопили вульгарні економісти.

Обіг товарів на ринку, що стихійно функціонує, вульгарні економісти проголосили первинним, таким, що визначає вироб­ництво товарів, а предметом політичної економії оголосили ана­ліз процесів ціноутворення, розподілу продуктів або обміну то­варів, здійснюваного суб'єктом, який господарює.

Твердження вульгарних буржуазних економістів про примат обігу над виробництвом * і про те, що тільки розподіл є пред­метом політичної економії, повторювали ревізіоністи марксиз­му — реформісти Р. Гільфердінг, О. Бауер, К. Реннер та ін. Спи­раючись на їхні концепції, сучасні праві соціал-демократи за­хищають існування капіталістичної власності на засоби вироб­ництва, закликаючи обмежити вплив на неї податковою політи­кою буржуазної держави. До них цілком застосовний відомий вислів К. Маркса про те, що «вульгарний соціалізм... перейняв від буржуазних економістів манеру розглядати й трактувати розподіл як щось незалежне від способу виробництва, а звідси змальовувати справу так, нібито соціалізм обертається переваж­но навколо питань розподілу» 1.

* У науковій літературі ці твердження називають «мінова коицепція>.

1 Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 19, с. 22.

Апологети капіталізму розривають єдність сторін економіч­них відносин і протиставляють «економічні» відносини «вироб­ничим». Ототожнюючи виробничі відносини з технологічними процесами, вони вважають економічними відносинами лише ринкові.

Окремі буржуазні автори твердять, що зміст термінів «еко­номічні» і «суспільно-виробничі» відносини зовсім різний, що змістовий бік слова «економія» рівнозначний поняттю бережли­вості **. Тому, на їхню думку, критерієм економічності може бути' лише бережливе ставлення до обмежених порівняно з потребами людини благ, економія праці. Причому ця бережливість ви­являється начебто в процесі виробництва і поза ним, у суспільстві і поза суспільством, виражаючи не суспільні взаємовідносини людей, а ставлення людини до природи. Суспільні відносини встановлюються між людьми нібито в процесі будь-якої діяль­ності; ці відносини різноманітні і не включають поняття береж­ливості. Звідси суспільно-виробничі відносини оголошуються не економічними і твердиться, що предметом політичної економії може бути лише ставлення людей до природи, а не суспільно-виробничі відносини. Об'єктивний зміст таких екскурсів у по­няття слова «економія» полягає в прагненні виключити з полі­тичної економії вивчення основи основ господарської діяльності людей — відносин власності і відповідних їм відносин обміну діяльністю і відносин розподілу.

** До речі, зазначимо, що слово «економія», або «економіка», означає не тільки бережливість, а й основу господарства і управління ним. Саме в та­кому розумінні цей термін вживали в момент його виникнення. Так, Арісто-тель писав, що до економіки мають належати обидві функції — основа гос­подарства і управління ним.

Буржуазні економісти і ревізіоністи розривають єдність ла­нок виробничих відносин, відривають процес обігу від процесу виробництва, що визначає його, затушовують основоположне значення відносин власності в системі виробничих відносин і тим самим спотворюють дійсність. Антагонізми, які виникають у ка­піталістичному способі виробництва, приховуються, внаслідок чого об'єктивна картина розвитку буржуазного суспільства спо­творюється.

Визначення предмета політичної економії, що їх дають вуль­гарні буржуазні економісти і ревізіоністи, довільні, лженаукові, спрямовані на захист капіталістичної власності на засоби вироб­ництва і тому заважають пізнати справжні тенденції його роз­витку.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)