Зростання органічної будови капіталу і особливості дії закону тенденції норми прибутку до зниження

Застосування найновіших досягнень науки і техніки у виробництві зумовлює збільшен­ня кількості уречевленої праці, яка припа­дає на кожну одиницю живої праці. У зв'яз­ку з поширенням автоматизації виробництва зростає технічна будова капіталу, а на цій основі підвищується його органічна будова. Оскільки органічна будова капіталу зростає, загальна норма при­бутку повинна падати. Але зниження капіталомісткості вироб­ництва сповільнює зростання органічної будови капіталу, яке відбувається значно повільніше, ніж зростання технічної будо­ви капіталу.

Особливості функціонування закону тенденції норми прибут­ку до зниження в монополістичному секторі економіки зумовлені тим, що фактори, які протидіють зниженню норми прибутку, тут діють з особливою силою. Ступінь експлуатації робочої сили і, отже, норма додаткової вартості дуже високі на монополістич­них підприємствах. Впровадження у виробництво технічних ви­находів, монополізація їх дають надлишкову додаткову вартість, призводять до підвищення норми додаткової вартості і за інших однакових умов — до підвищення норми прибутку. Саме моно­полії захоплюють у свої руки найважливіші досягнення сучасної науки і техніки.

Технічний прогрес прискорює оборот капіталу, що протидіє зниженню норми прибутку. Але це має місце лише за умови достатньої економічної маневреності підприємств. Зрозуміло, що таку маневреність, наприклад, щодо збуту товарів, одержання кредитів тощо мають насамперед монополії. Вигоди від економії постійного капіталу також дістаються переважно монополіям, бо великим підприємствам, які їм належать, легше забезпечити еко­номне використання виробничих потужностей, сировинних мате­ріалів, палива, електроенергії тощо.

Від нееквівалентного обміну в зовнішній торгівлі між високо-розвинутими і слаборозвинутими в промисловому відношенні країнами наживаються знову-таки монополії. Вони збагачую­ться не тільки від того, що продають в економічно слаборозви­нуті країни свої товари по штучно роздутих цінах і закуповують товари, які виробляються в цих країнах, по занижених цінах, а й від того, що на своїх підприємствах, розміщених у цих краї­нах, виробляють товари при низьких витратах виробництва, а на світових ринках продають їх по високих цінах.

Могутнім фактором, що протидіє тенденції норми прибутку до зниження в монополістичному секторі економіки, є участь держави в забезпеченні монополістичного надприбутку, зокрема такі форми його сприяння монополіям, як створення пільгових умов амортизації основного капіталу, державні закупівлі това­рів у монополій по підвищених цінах.

Систематичне вилучення монополіями надприбутку означає, що співвідношення тенденції норми прибутку до зниження і тен­денції, яка протидіє їй, складається на користь останньої. Тому норма прибутку монополій постійно перебуває на високому рівні.

Названі особливості закону тенденції норми прибутку до зни­ження загострюють суперечності капіталістичного відтворення в цілому. У немонополістичному секторі, де сила тенденції норми прибутку до зниження переважує силу факторів, які протидіють їй, цей закон здійснюється руйнівно. Посилюється нерівність умов господарювання монополій і немонополістичних підпри­ємств, що виявляється в численних банкротствах дрібних і серед­ніх підприємців, у поглинанні їхніх капіталів монополіями.

Якщо монополії можуть на своїх підприємствах істотно галь­мувати тенденцію норми прибутку до зниження, то, природно, при величезній концентрації виробництва в їхніх руках маса прибутку бурхливо зростає.

Чисті прибутки американських монополій у 1978 р. зросли на 16% і ста­новили 118,3 млрд. дол., а по 532 найбільших корпораціях вони збільшились за 1 квартал 1979 р. на 37%.

Поиск по сайту: