Визначення рівня шуму на території житлової забудови

Джерелами найбільш інтенсивних шумів є теплові станції, в яких шум у момент скидання в атмосферу пари досягає 132 дБ. Через велику інтенсивність цей шум поширюється на багато кілометрів і різко погіршує шумовий клімат у житлових районах. Значним джерелом шуму є також компресорні станції. Для зниження цих шумів на вихлопних патрубках встановлюються глушники.

Основним джерелом зовнішнього шуму в містах та інших населених пунктах є транспортні потоки на вулицях і дорогах, залізничні потяги, повітряний транспорт, тому звукоізоляція огороджувальних конструкцій, має особливе значення. Заходами, що дозволяють знизити проникнення шуму в будинки, є зменшення поверхні засклення будинків, герметизація вікон, надійне закріплення скла у рамах, застосування потрійного засклення, пристрій остеклення в роздільних плетіннях замість спарених, збільшення товщини листів скла і відстані між ними, а також застосування в першому і другому засклення рам скла різної товщини. На входах у будинки влаштовують подвійні двері з тамбуром, стіни якого личкують звукопоглинаючими матеріалами.

Планування будинків і їх розміщення здійснюють з таким розрахунком, щоб на гучні вулиці виходили вікна кухонь і сходових клітин, а житлових кімнат – у двори. Через зовнішні та внутрішні стіни, перегородки й перекриття проникає шум не тільки з вулиці, але і з одного приміщення в інше. Зменшення маси цих конструкцій знижує їх звукоізолюючі властивості, тому полегшені конструкції варто вкривати шарами звукопоглинаючих матеріалів. При цьому необхідно герметизувати зовнішні і внутрішні стики між панелями.

Велике значення для зменшення шуму від транспортних потоків у містах має ширина вулиці. Так, при її збільшенні з 20 до 40 м загальний рівень вуличного шуму за інших рівних умов знижується на 4–6 Дб. При суцільній забудові вулиці шум збільшується в результаті відбиття звуку від будинків, при вільному плануванні, при якому будинки розташовуються на великій відстані один від одного і торцевими сторонам до вулиці, шум зменшується.

Зелені насадження знижують рівень вуличного шуму влітку на 8–10 Дб завдяки поглинанню звукової енергії листям, тому будинки слід розташовувати з відступом від тротуарів на 15–20 м і озеленювати цю частину території чагарником і деревами.

Ці заходи особливо важливі на магістралях з інтенсивним рухом транспорту.

Шум, створюваний транспортом, залежить від якості дорожнього покриття. Різні транспортні розв'язки, перетинання вулиць у двох рівнях, підземні і надземні пішохідні переходи, що дозволяють транспорту їхати без зупинки, сприяють зниженню шуму.

Часто в межах міста проходять залізничні колії. У цьому випадку ширина санітарно-захисних зон від житлових будинків до подовжньої осі найближчої колії залізниці повинна бути не менше 200м, а в районі мостів – 300м. У боротьбі з транспортним шумом використовують не тільки інженерно-технічні рішення, але й організаційні заходи: заборону звукових сигналів, польотів повітряних транспортних засобів над містом, обмеження руху, злетів і посадок літаків на аеродромах, розташованих поблизу населених пунктів, у нічний час та ін.

Шум за характером спектра поділяється на широкосмуговий і тональний. Широкосмуговий шум має безупинний спектр ширше за октаву. Тональним вважають шум, у якому прослуховується шум визначеної частоти. За тривалістю впливу шум поділяється на змінний у часі, переривчастий і імпульсний. Переривчастий шум – це такий шум, рівень звуку якого різко падає до рівня фонового шуму. Причому тривалість інтервалів, протягом яких рівень залишається постійним і перевищує рівень фонового шуму, складає 1 с і більше. Імпульсний шум сприймається як окремі удари і складається з одного чи декількох імпульсів звукової енергії тривалістю 1с.

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот і рівні звуку на території житлової забудови допускаються санітарними нормами в межах і з виправленнями, зазначеними в табл. 4

Рівні звукового тиску, що створюються на території житлової забудови джерелами шуму (машинами, устаткуванням, обладнанням), визначають за формулою [5]

L = L_P^' – 20 lg r – b_a r / 1000 – 8, (14)

де L – рівень звукового тиску, що створюється джерелами шуму, дБ;

L_P^' – рівень звукової потужності, що випромінюється джерелами шуму, відносно 10^-12 Вт;

r – відстань від джерела шуму до території житлової забудови, м;

b_a – загасання шуму в атмосфері, дБ / км, за даними, наведеним у додатку (табл.5).

Слід мати на увазі, що крім чутного звуку існують інфразвук, ультразвук і гіперзвук з частотами коливань відповідно: до 16 Гц, від 20 кгц до 1 ГГц і більш 1ГГц. Ці різновиди шуму також можуть мати шкідливий вплив.

Таблиця 4 – Санітарні норми рівня звуку (звукового тиску) на території житлової забудови

Поиск по сайту: