Аналіз і синтез

У процесі аналізу мислення йде від видимо­го, конкретного до абстрактного, розчлено­вуючи явище на його складові частини і сторони. У процесі син­тезу явище, яке пізнається, досліджується у взаємному зв'язку складових його сторін, в цілісності і єдності, в русі суперечно­стей, внаслідок чого відкриваються шляхи і форми їхнього роз­в'язання. Йдучи від абстрактного до конкретного, ми від розу­міння суті відносин йдемо до її прояву в усій різноманітності конкретної дійсності.

Аналіз капіталістичної с'кономіки, наприклад, дає змогу виділити складові її істотні моменти — власність капіталістів на засоби виробництва і найману працю. Кожну із сторін роз­глядають насамперед саму по собі окремо (суть капіталістичної власності, основний інтерес капіталу тощо, з одного боку, і при­рода найманої робочої сили, основний економічний інтерес ро­бітничого класу тощо — з другого). Потім сторони вивчають у взаємодії (антагоністичне відношення експлуатації найманої праці капіталом, визначальне значення суспільного характеру виробництва, всесвітньо-історична роль робітничого класу в по­валенні капіталізму). Далі досліджується процес розв'язання цих суперечностей пролетарською революцією, яка принципово змінює суспільний характер виробництва; досліджується виник­нення соціалістичного суспільного виробництва, в якому немає антагоністичних суперечностей.

У процесі аналізу предмет розчленовується. Це важливо для дальшого завдання теоретичного пояснення всіх тих його особ­ливостей, від яких абстрагуються спочатку. Тільки внаслідок такого аналізу можна дістати найбільш загальні абстракції, при­датні для вивчення досліджуваного об'єкта в цілісності, його руху і розв'язання властивих йому суперечностей.

Синтез завершує розкриття суті. Якщо за допомогою аналі­зу відкривається істотне в явищі, то синтез дає можливість по­казати, в яких формах це істотне виявляється на поверхні еконо­мічної дійсності. Аналіз і синтез — органічна єдність двох сторін одного й того самого процесу наукового пізнання дійсності. Тіль­ки в двоєдиному аналітико-синтетичному процесі пізнання, в ру­сі від конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного розкривається єдність різноманітності, властива досліджуваному явищу. Тільки в такому процесі пізнання можна піднятись від окремих найпростіших суттєвих елементів явища до його суті в цілому, до розкриття його саморуху.

Поиск по сайту: