|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Нові явища в галузі концентрації виробництваПрагнучи спростувати ленінську теорію імперіалізму, деякі буржуазні економісти (Д. Наттер, П. Самуельсон, Дж. Стиглер, М. Адалмен та ін.) твердять, що в сучасному капіталістичному господарстві виробництво ре концентрується, і роблять висновок, що виникнення і розвиток монополій нібито не зумовлені цим процесом; На підтвердження цього вони наводять дані про зростання кількості дрібних і середніх підприємств, а іноді і їхньої частки в капіталістичній економіці. Проте насправді процес концентрації виробництва триває, хоч у його характері відбулися певні зміни. В минулому дія закону концентрації призвела до монополії. В умовах панування монополій сама концентрація виробництва стає продуктом монополій. Вона здійснюється відповідно до інтересів останніх і підпорядкована їм. Крім того, концентрація виробництва не може бути безмежною. В кожних конкретно-історичних умовах вона має економічно доцільну межу, за якою зростають витрати на транспортування сировини, палива, готової продукції, збільшуються маса зайнятого на виробництві пролетаріату, його організованість, могутність соціальних вимог тощо. Тому в умовах панування монополій можливі як періоди дальшого посилення концентрації виробництва, так і періоди відносної стабільності і навіть гальмування її розвитку. Монополії далеко не завжди економічно заінтересовані в дальшій концентрації виробництва. В сучасних умовах нерідко тисячі дрібних, юридично самостійних підприємств виконують завдання великих монополій, спеціалізуючись на виготовленні однієї-двох деталей. Вони випускають напівпродукт, що не має самостійного ринкового значення. Такі підприємства втратили безпосередній зв'язок з ринком, із споживачами. Виробництво, фактично сконцентроване в руках монополії, навмисно розосереджене нею серед формально незалежних дрібних і середніх підприємств. Отже, монополії створили нову форму концентрації виробництва, яка відповідає умовам їхнього панування і є одним з елементів системи цього панування. Якщо раніше процес концентрації виробництва йшов здебільшого від дрібних підприємств до виникнення великих, монополістичних, то в сучасних умовах можлива й зворотна форма розвитку цього процесу — породження великими монополістичними підприємствами відносно дрібних. В період після другої світової війни загострення конкурентної боротьби, виникнення нових галузей, видів виробництва і зростання асортименту продукції спричинили тенденцію до диверсифікації виробництва, тобто охоплення монополіями різних галузей, які не мають прямого виробничого зв'язку або функціональної залежності від основної галузі, в якій вони панують. Проте, як би не змінювалися форми і механізм концентрації виробництва при пануванні монополій, суть її залишається незмінною — дальше зростання економічної могутності магнатів капіталу, зосередження в них контролю над дедалі зростаючою часткою суспільного виробництва.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |