Закономірності розвитку світового капіталістичного господарства

Світовому капіталістичному господарству притаманні закономірності, властиві будь-якому капіталістичному господарству, хоч форми їхньої дії можуть істотно змінюва­тися. Закон вартості, закон додаткової вар­тості, закони, що регулюють заробітну пла­ту, властиві також господарським відносинам. Крім загаль­них закономірностей капіталізму, світовому капіталістичному господарству притаманні специфічні закономірності, що діють Кльки в сфері міжнародних відносин капіталізму.

Однією з важливих особливостей світової економіки при імпе­ріалізмі є концентрація продуктивних сил капіталістичного світу 6 невеликій кількості імперіалістичних держав. Так, на частку беми головних капіталістичних країн за період з 1913 по 1970 р. Йрнпадало близько ⁴/в промислового виробництва всього капіта­лістичного світу.

Треба мати на увазі, що монополіям зазначених імперіалістич­них країн належать численні підприємства за межами цих держав. Тому справжня частка їх в економіці світового капіталізму значно вища.

Другою особливістю світового капіталістичного господарства є величезний розрив у рівнях економічного розвитку головних імперіалістичних держав і економічно слаборозвинутих країн, який і далі посилюється. Століття тому доход на душу населення в США був у три рази вищий, ніж в економічно слабороз­винутих країнах, тепер ця різниця збільшилася до ЗО—40 разів.

Світовому капіталістичному господарству притаманна не-рівномірність розвитку продуктивних сил основних імперіа­лістичних держав, яка веде до відтиснення одних країн і до висунення за їхній рахунок інших і водночас до прагнення повернути втрачені позиції через наступ на своїх конкурентів. Нині нерівномірність розвитку призвела до виділення США як панівної сили капіталістичного світового господарства. Тому в сучасному капіталістичному світі неминучі дві тенденції. Одна з них — прагнення капіталістичних країн об'єднати свої сили, щоб врятувати капіталізм і, спираючись на могутність державно-монополістичного капіталу, вести загальну боротьбу проти миру і соціалізму, проти дальшого розвитку світової революції. Друга тенденція — запекла боротьба проти монополії американського капіталізму.

Нерівномірність економічного розвитку призводить до най-гостріших суперечностей між самими імперіалістичними держа­вами, а також між більшістю народів, що населяють капіталі­стичний світ, і фінансовим капіталом, який перетворив цей світ у сферу свого панування. Ці суперечності розхитують систему світового капіталізму і прискорюють її загибель.

Країни, що розвиваються, усвідомили тяжкі для них законо­мірності участі в світовому капіталістичному господарстві, висунули в останні роки вимогу докорінної перебудови цих відносин.

Суть проблеми полягає в тому, що нинішній характер між­народних економічних відносин, який склався за іншої розста­новки світових сил і відповідає інтересам імперіалізму, вступив у суперечність з невідкладними інтересами величезної більшості країн і народів землі. Прагнення докорінно перебудувати існуючі міжнародні економічні відносини знаходить співчуття і підтрим­ку Радянського Союзу, соціалістичних країн.

Водночас не слід вважати, що нову систему міжнародних економічних відносин можна створити на старій економічній базі монополістичного капіталізму, імперіалізму. Поки є ця база, існують об'єктивні умови і соціальні сили, що породжують не­рівність, експлуататорські відносини в міжнародному житті. Пов­ністю знищити ці відносини можна, знищивши базу, яка поро­джує їх.

Поиск по сайту: