Загальний закон капіталістичного нагромадження

Досліджуючи процес перетворення додат­кової вартості в капітал, всі істотні фактори, що впливають на цей процес, і, насамперед технічний прогрес, зростання органічної будови капіталу, його концентрацію і централізацію, посилення експлуа­тації робітничого класу, збільшення його чисельності, К. Маркс відкрив загальний закон капіталістичного на-громадження. Він сформулював його так: «Чим більші су­спільне багатство, функціонуючий капітал, розміри і енергія його зростання, а значить, чим більші абсолютна величина пролетаріату і продуктивна сила його праці, тим більша про­мислова резервна армія... Але чим більша ця резервна армія в порівнянні з активною робітничою армією, тим більше по­стійне перенаселення, злидні якого прямо процорціональні му­кам праці активної робітничої армії. Нарешті, чим більші злидарські верстви робітничого класу і промислова резервна армія, тим більший офіціальний пауперизм. Це — абсолютний, загальний закон капіталістичного нагромадження» ¹.

Загальний закон капіталістичного нагромадження і пов'яза­не з ним погіршення становища пролетаріату породжує зростан­ня антагонізму між працею і капіталом, що неминуче веде до революційного повалення капіталістичної системи. Ось чому Ф. Енгельс з особливою силою підкреслив, що в теорії нагро­мадження К. Маркса найвидатнішим є обгрунтування зростання сил пролетаріату і неминучості загибелі капіталізму.

Загальний закон капіталістичного нагромадження функціо­нує в кожній капіталістичній країні і протягом усього існування капіталістичної системи, [а не в окремі періоди її історії, як прагнуть витлумачити дізЬ цього закону ті економісти, які на­магаються переробити марксистську економічну теорію на свій реформістський лад. Проте К. Маркс ніколи не стверджував, що економічні закони «залізні», що зміна умов, в яких вони діють, не має на них і на форми їхнього вияву ніякого впливу. І ніби передбачаючи можливість такого розуміння закону на­громадження капіталу і зростання злиденності мас, К. Маркс закінчив наведене вище формулювання закону таким пояснен­ням: «Подібно до всіх інших законів, у своєму здійсненні він модифікується численними обставинами...» ².

¹ Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 6Н.

² Там же.

Залежно від конкретних умов, які складаються в тій чи іншій країні, а також у світовій капіталістичній системі в ці­лому в різні періоди історії, закон нагромадження капіталу і погіршення становища робітничого класу виявляється в різних формах і з неоднаковою мірою гостроти. Ф. Енгельс у резуль­таті аналізу нових умов у співвідношенні сил буржуазії і про­летаріату, що виникли в останні десятиріччя XIX ст. в Англії, прийшов до висновку, що знижувати заробітну плату або по­довжувати робочий день «стало рискованою справою для капі­таліста» 1

Марксистсько-ленінська теорія встановлює наявність у ка­піталістичному суспільстві двох тенденцій, що протиборствують: постійної основної тенденції до погіршення становища робітни­чого класу, зумовленої самим процесом нагромадження капіталу, і тенденції, яка протиборствує їй і породжується суспільними силами, що зростають усередині капіталістичної системи у ви­гляді чисельності, організованості і бойової політичної свідо­мості робітничого класу та його союзників. На певному етапі всесвітньої історії силою, що впливає зовні на внутрішні супе­речності капіталізму і створює сприятливі умови для успішної боротьби робітничого класу капіталістичних країн проти бур­жуазії, стає світова соціалістична система. У Програмі КПРС вказується, що соціалізм, який переміг у ряді країн, величезною мірою полегшує умови боротьби пролетаріату в країнах ка­піталу.

Але як би не видозмінювалися умови боротьби робітничого класу, як би не підвищувалася в окремі періоди заробітна плата окремих його загонів і груп, економічні закони капіталізму по­роджують основну тенденцію до погіршення становища робіт­ничого класу. Форми цього погіршення різноманітні. Проте в будь-якій капіталістичній країні і в усій світовій капіталі­стичній системі вони зводяться до двох основних форм: віднос­ного і абсолютного погіршення становища пролетаріату.

Поиск по сайту: