Загальна формула капіталу

Об'єктивними передумовами виникнення капіталу є наявність певного рівня товарного виробництва і розвиток товарно-грошового обігу. Історично капітал у вигляді купецького і лихварського починав своє життя у формі грошей. Кожний новий ка­пітал на товарному ринку, ринку праці або грошовому ринку також виступає у вигляді грошей, які тільки через певні проце­си можуть перетворитися в капітал.

Гроші як гроші і гроші як капітал, вказував К. Маркс, спо­чатку відрізняються одні від одних лише неоднаковою формою обігу. Форма товарного обігу має такий вигляд: Т (товар) — Г (гроші) — Т (товар). За цієї форми продаж товару здійсню­ється заради купівлі іншого товару. Форма обігу грошей як ка­піталу має інший вигляд: Г — Т — Г, тобто купівля здійснюєть­ся заради продажу для збагачення.

Між формою товарного обігу Т — Г — Т і формою обігу грошей як капіталу Г-Т-Г є схожість і відмінність.

Схожість між цими формами така: по-перше, кругообороти Т-Г-Т і Г-Т-Г розпадаються на ті самі протилежні фази — купівлю і продаж; по-друге, у формулах Т — Г — Т і Г — Т—Г один одному протистоять ті самі речові елементи — товар і гроші; по-третє, кожний із цих кругооборотів здійснюється з участю трьох осіб, одна з яких лише прб'дає, друга лише купує, а третя то продає, то купує.

Відмінність між кругооборотами Т — Г — Т і Г — Т—Г виявляється насамперед в оберненій послідовності одних і тих самих протилежних процесів — купівлі і продажу, що відбиває істотні відмінності в меті і змісті кожного кругообороту. У формі Т — Г—Т рух починається з продажу товару і закінчується купів­лею іншого товару, що виходить з обігу і надходить для спожи­вання. Отже, тут гроші власник їх затрачає остаточно. Спожи­вання, задоволення потреб — така кінцева мета кругообороту Т — Г — Т. Змістом цього руху є обмін якісно різними споживними вартостями, в яких втілено суспільну працю.

У формі Г—Т—Г рух починається з купівлі товару і закінчує­ться його продажем. Вихідний і кінцевий пункти такого процесу – гроші. Тут гроші не затрачаються, а лише авансуються. Сам характер витрачання грошей у цій формі зумовлює зворот­ний приплив їх, бо без зворотного припливу грошей розгляду­ваний процес руху був би незакінченим. Рух грошей як капіталу нескінченний. Кінець одного кругообороту утворює початок дру­гого кругообороту і т. д. Рушійним мотивом, визначальною ме­тою кругообороту Г — Т — Г є мінова вартість. Обидва крайні пункті! цього процесу — гроші — є якісно однакові споживні вар­тості, і тому його змістом можуть бути лише кількісна різниця і перевищення суми одержаних грошей над спочатку авансова­ною сумою їх. Отже, змістом кругообороту Г — Т—Г є збільшен­ня вартості, вилучення з обігу більше грошей, ніж спочатку в нього було кинуто. Повна форма руху грошей як капіталу виражається так: Г—Т—Г', де Г' = Г + ∆Г, тобто дорівнює спочатку авансованій сумі грошей плюс деякий приріст. Цей приріст, або надлишок над спочатку авансованою вартістю, К. Маркс назвав додатковою вартістю. Рух Г — Т — Г' саме й перетворює спочатку авансовану вартість у капітал. Ця спочатку авансована вартість в обігу не тільки зберігається, а й збільшується за рахунок приєднання до неї додаткової вартості. Таким чином, капітал — це самозростаюча вартість, або вартість, яка дає додаткову вартість.

Якщо гроші в простому товарно-грошовому обігу сприяють задоволенню потреб, то обіг грошей як капіталу має іншу мету — збільшення капіталу. Він зростає в процесі безперервного поновлення руху грошей.

Власник грошей, які здійснюють рух Г—Т—Г', функціонує як капіталіст, як обдарований волею і свідомістю капітал. Зро­стання вартості стає самоціллю капіталу, суб'єктивною метою капіталіста. Гроші капіталісти використовують не просто як по­середника в обігу товарів, а як засіб наживи, примноження ба­гатства. Капіталіст купує товар не для власного споживання, а для того, щоб знову продати його і одержати додаткову вар­тість. Виручивши гроші, він знову пускає їх в оборот. Рух капі­талу не знає меж.

Формула Г—Т— Г' є загальною формулою капіталу, як він безпосередньо проявляється у сфері обігу. Вона стосується всіх видів капіталу: купецького, лихварського і промислового (панівна форма капіталу при капіталізмі).

Поиск по сайту: