 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Загальна рівновага та ефективність виробництва
Для розуміння основних принципів досягнення загальної рівноваги застосовують діаграму Еджворта, яка аналізує виробництво і розподіл ресурсів в економіці з фіксованою пропозицією праці та капіталу.
Припустимо, що в економіці використовують лише два фактори виробництва – праця та капітал (L, K). Протягом одного дня у виробництві може бути використано 60 000люд.-год праці та 40 000 маш.-год капіталу. Таке обмеження називають ресурсним обмеженням економіки. Після того як зазначений обсяг ресурсів включено у виробництві, пропозиція буде нееластичною.
Припустимо також, що виробляється з цих ресурсів лише два товари – X та Y. У зазначеній моделі чим більше вироблятиметься одного з цих товарів, тим менше ресурсних можливостей залишатиметься для виготовлення іншого. Таким чином у двопродуктовій моделі ресурсне обмеження матиме такий вигляд:
L = LX + LY;
K = KX + KY.
Застосуємо для подальшого аналізу графічний спосіб, який представлено на рис.17.1. В мікроекономічному аналізі він називається діаграма або «коробка Еджворта».
Рис. 17.1 Діаграма Еджворта
На сторонах зображеного прямокутника позначено обсяги ресурсів, які відповідають зазначеному вище ресурсному обмеженню і повністю використовуються на виробництво двох товарів X та Y. Кожна точка на діаграмі відповідає певному варіанту розподілу ресурсів для виробництва цих двох товарів.
Від точки О у відповідні сторони відкладено витрати праці та капіталу на виробництво товару X, від точки О1 – на виробництво товару Y. Наприклад, у точці А на виробництво товару X витрачається 25000 од. праці і 30000 од. капіталу, а на виробництво товару Y – 15000 од. праці та 30000 од. капіталу.
Для того, щоб визначити обсяги виробництва кожного з товарів при такому розподілі ресурсів, слід провести через точку А відповідні ізокванти. У нашому прикладі: QX=250; QY= 100 одиниць. Отже, кожна точка на діаграмі Еджворта відповідає певним значенням шести змінних: Qx, L x, Kx, Qy, L y, Ky.
Для економічного аналізу важливим є визначення того на скільки певні обсяги виробництва є ефективними. Відповідь можна отримати аналізуючи далі діаграму Еджворта.
Критерієм ефективності, який хоча і не є досконалим, проте, використовується більшістю економістів є критерій Парето-ефективності. Його сутність полягає в тому, що ефективним виробництво є лише тоді, коли неможливо перебудувати використання наявних ресурсів так, щоб збільшити випуск одного товару без зменшення випуску іншого. З цієї точки зору використання ресурсів у точці А неефективне, оскільки залишившись на ізокванті Qx та пересуваючись вліво, ми переходимо до інших точок, які відповідають більшим обсягам виробництва товару Y.
Рис. 17.2. Крива ефективності виробництва
Очевидним є те, що тільки ті комбінації ресурсів, які відповідають точкам дотику ізоквант, будуть відповідати ефективному варіанту розподілу (рис. 17.2). Це досягається у разі рівності кутів нахилу ізоквант, тому формальною ознакою ефективності розподілу виробничих ресурсів буде така рівність:
MRTS XLK = MRTSYLK (17.5)
Через усі можливі точки дотику ізоквант можна провести криву, яка називається у мікроекономіці – крива виробничих контрактів або крива ефективності виробництва (А, В, С). Ця крива показує всі ті комбінації ресурсів, у яких вони використовуються ефективно.
Від кривої виробничої ефективності можна перейти до кривої виробничих можливостей. Її часто інтерпретують як криву продуктової трансформації. Оскільки вона показує як один продукт «трансформується» в інший через переведення певної кількості ресурсів з виробництва одного товару на виробництво іншого.
Виробництво буде ефективним тоді, коли воно буде максимізувати корисність для споживачів і водночас не виходитиме за межі наявних ресурсів, тобто знаходитиметься на кривій виробничих можливостей. Таким чином, межа виробничих можливостей і крива байдужості матимуть тільки одну спільну точку дотику А (рис. 17.3).
Економіка буде функціонувати ефективно лише тоді, коли структура виробництва, при умові ефективного розподілу ресурсів у ньому, буде збігатися зі структурою споживання. Тобто споживачі повинні хотіти споживати саме ті товари, які виготовляються у виробництві. Така умова може бути виконаною лише тоді, коли всі ринки є досконало конкурентними і на них встановлюються ефективні ціни: PX=MCX; PY = MCY, звідси MCX / MCY = PX / PY.
З останнього рівняння можна визначити умову ефективного розміщення ресурсів в економіці:
MCX / MCY = PX / PY = MRTS XLK = MRTSYLK = MRS YX = MRSXY (17.6)
За цієї умови конкурентна економіка є оптимальною за Парето.
Поиск по сайту: