|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Регулювання монополії
Аналіз монополії показав, що його ціна завжди буде перевищувати граничні витрати. Це приводить до того, що споживач буде нести значні втрати. Але з іншого боку, висока ціна є стимулом для підприємців, що приводить до активізації науково-технічного прогресу та до розвитку економіки країни в цілому. Отже, монополія несе за собою не лише негативні, а й позитивні наслідки. Проте, розглядаючи зазначену ринкову структуру, необхідно детально проаналізувати негативні аспекти її впливу на економіку. Серед них можна виділити такі: 1) ціни у монополісти завжди будуть вищими, ніж у досконалого конкурента (Р>ATCmin), а обсяги виробництва – меншими. Це означає, що монополіст ніколи не досягає ефективного розподілу ресурсів; 2) з точки зору суспільства, монополія великі суми коштів витрачає неефективно для утримання свого монопольного становища. Це можуть бути витрати на рекламу, на антирекламу на продукцію конкурентів, на підкуп державних службовців з метою лобіювання інтересів монополістів, на демпінгове встановлення цін на свою продукцію з метою витіснення потенційних конкурентів з галузі; 3)монополія неоднозначно впливає на науково-технічний прогрес. Це відбувається тому, що монополіст досить часто не зацікавлений впроваджувати у виробництво досягнення НТП, оскільки він і без того може отримувати максимально високі прибутки. В результаті витрати у монополіста завжди будуть більшими від мінімально можливих. Крім того, він може скуповувати винаходи і не використовувати їх, таким чином не даючи можливості конкурентам скористатись ними та створити конкуренцію. 4)монополія сприяє нераціональному розподілу ресурсів. Це означає, що підприємці будуть намагатись вкладати кошти лише в високоприбуткові проекти, а соціально важливі галузі залишаються без коштів; 5) якість продукції у монополіста з часом деградується. Це зумовлено тим, що не маючи конкурентів, монополіст впевнений, що його продукція все одно буде продана, бо споживач немає альтернативи. Основне звинувачення, яке висуває суспільство монополії, є неефективний розподіл ресурсів, у результаті якого суспільство несе значні втрати. Позитивні сторони монополії: 1) монополіст має можливість економити на великих масштабах виробництва, в результаті його витрати можуть бути меншими, ніж у конкурентної фірми; 2) Монополіст більші можливості для впровадження досягнень науково-технічного прогресу, отримуючи монопольно високі прибутки, він має фінансовий потенціал для проведення наукових досліджень та впровадження їх у виробництво, хоча він не завжди це робить, бо й без того має монопольно високі прибутки. 3) монополія стимулює конкуренцію та інноваційну діяльність. Це відбувається тому, що монопольно високі прибутки приваблюють інших підприємців, які так само бажають отримувати високий прибуток. 4) монополіст має можливості для довгострокових інвестицій. Він у більшій мірі впевнений у майбутньому, саме тому схильний вкладати кошти в довгострокові проекти. Завищені ціни та занижені обсяги виробництва змушують суспільство шукати шляхи регулювання монополії. У більшості економічно розвинених країнах існує антимонопольний комітет, який на основі антимонопольного законодавства, регулює діяльність монопольних компаній. З метою послаблення негативних наслідків від монополії приймають антимонопольні закони, які стосуються: – встановлення цін монополістом; – розмірів отриманого прибутку; – контролю над угодами великих компаній. Методами реалізації антимонопольних законів можуть бути: – контроль над цінами та встановлення їх меж; – високе оподаткування прибутків монополіста; – примусове розукрупнення монополій або їх ліквідація. Антимонопольні закони посилюють конкуренцію та підтримують малий бізнес. Але в той же час, вони сприяють утворенню нових форм монопольних об’єднань.
Питання для перевірки знань:
1. Які основні риси характеризують ринок монополії? 2. В чому полягає особливість чистої монополії? 3. Які існують бар’єри при входженні на ринок монополії? 4. Який вигляд мають криві попиту та виручки для монополіста? Порівняйте їх з кривими досконалого конкурента. 5. Як буде змінюватись загальна виручка при зміні ціни при еластичному та нееластичному попиті на монопольному ринку? 6. Які два підходи визначають оптимальний обсяг випуску, за яких максимізується прибуток монополіста? 7. Проаналізуйте, при якому значенні ціни фірма-монополіст буде мати прибутки, а при якому – збитки? Як довго вона може перебувати нижче точки беззбитковості? 8. Як встановлюється рівновага на монопольному ринку в довгостроковому періоді? 9. Що таке цінова дискримінація і коли вона застосовується? 10. Які існують ступені цінової дискримінації. 11. Хто ще крім монополіста може застосовувати цінову дискримінацію?
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |