Надлишки споживачів та виробників

За допомогою моделі ринкової рівноваги можна показати, що добровільний обмін завжди є взаємовигідним як для споживачів, так і для виробників.

Нехай функції попиту та пропозиції будуть лінійними та перетинатимуть вісь цін в точках Р_D⁰ та P_S⁰ (рис. 7.6). Аналіз кривої попиту показує, що деякі споживачі згодні купувати товар за більш високою ціною, яка наближається до Р_D⁰. Таким чином, споживачі за кількість товару Q_E згодні заплатити більшу суму, що дорівнює площині трапеції ОР_D⁰EQ_E. Насправді споживачі будуть купувати товари за ціною рівноваги, тобто витратять суму, яка дорівнює площині фігури ОР_ЕЕQ_E або (Р_Е*Q_Е). Різниця між сумами є надлишком споживача (//////// - НС):

НС = (P_D⁰ – P_E) * Q_E/ 2 (7.4)

Рис. 7.6. Надлишок споживача та виробника

Надлишок споживача – це різниця між максимальною сумою, яку споживач готовий заплатити за певну кількість товарів та фактично заплаченою сумою.

Аналіз кривої пропозиції показує, що деякі фірми також згодні продавати свій товар за нижчою порівняно з рівноважною ціною, яка наближається до Р_S⁰. Таким чином, виробники за кількість товару Q_E згодні виручити суму, яка дорівнює площині трапеції ОР_S⁰EQ_E. Насправді вони отримують стільки, скільки витратив споживач ОР_ЕЕQ_E або (Р_Е*Q_Е). Різниця між цими сумами складає надлишок виробника ( _о^о_о^о_о^о - НВ):

НВ = (Р_Е - P_S⁰) * Q_E/2 (7.5)

Надлишок виробника – це різниця між фактично отриманою та можливою виручкою.

Така концепція утворення надлишків може застосовуватися при обчисленні виграшу та втрат при коливанні ринкової ціни. Зіставивши виграші та втрати споживачів і виробників від зміни ціни, можна визначити наскільки вигідним для суспільства буде введення певних податків або дотацій.

Крім того, концепція надлишків споживачів та виробників демонструє ефективність конкурентної ринкової системи та неефективність недосконалої конкуренції.

Поиск по сайту: