Аналіз пропозиції

На ринку споживачі взаємодіють з підприємствами, які забезпечують виробництво та пропозицію товарів.

Розрізняють індивідуальну та ринкову пропозицію. Індивідуальна пропозиція – це пропонування окремої фірми, що представлене кількістю товарів, які виробник бажає та має можливість виготовити за даною ціною за певний проміжок часу. Ринкова пропозиція складається із суми обсягів індивідуального пропонування за кожного рівня ціни.

Головним фактором, який визначає пропозицію є ціна на даний товар (Р). Але на відміну від споживача, для підприємства стимулом до виробництва є збільшення ціни.

До основних нецінових факторів пропозиції відносять такі: ціни на інші товари (Р_В....Р_Z), ціни на ресурси (Р_r), податки та дотації (Т), технологія виробництва (Z), очікування виробника (W), кількість виробників (N) та ін. Функція пропозиції, як взаємозалежність між пропозицією та факторами, що її визначають, може бути представлена таким чином:

Q_S = f (Р, Р_В....Р_Z, Pr, T, Z, W, N,...), (5.4)

де Q_S – пропозиція товару.

Якщо функція пропозиції залежить лише від ціни на даний товар, то вона має такий вигляд:

Q_S = f (Р). (5.5)

Зазначена функція пропозиції від ціни демонструє закон пропозиції, сутність якого полягає в тому, щоміж ціною та обсягом пропозиції існує прямий зв’язок: збільшення ціни приводить до збільшення обсягу пропозиції та навпаки, за умови, що всі нецінові фактори є незмінними.

Графічним відображенням функції пропозиції є крива пропозиції (рис.5.4), яка є висхідною та у більшості випадках нелінійною. Для аналітичних цілей, як правило, використовують лінійну функцію пропозиції, яка описується рівнянням:

Q_S = - с + d*P (5.6)

Рис. 5.4. Крива пропозиції

Поиск по сайту: