|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Зміна рівноваги при зміні доходу споживачаРозглянемо як буде змінюватись оптимальний вибір споживача, якщо будуть змінюватись його доходи. Припустимо, що доходи споживачів зростають І1, І2, І3, а ціни на товари залишаються незмінними РХ та РY. Зростання доходів призведе до того, що бюджетна лінія буде зміщуватись паралельно вверх. Сумістивши графіки бюджетних ліній з картою байдужості, можемо знайти точки оптимального вибору споживача для кожного рівня доходу Е1, Е2, Е3 (рис. 4.1). Якщо з’єднати ці точки, то отримаємо лінію «доход-споживання» (рис. 4.1). Лінія «доход-споживання» –це лінія, яка проходить через всі точки рівноваги споживача, що відповідають різним рівням доходу, і показує як зміниться споживання товарів Х та Y при зміні його доходу. Від лінії «доход-споживання» можна перейти до ліній індивідуального попиту. Якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару Х у систему координат «ціна – обсяг попиту», то при незмінних цінах ми отримуємо криві попиту (рис. 4.2). Таким чином, зміна доходу споживача спричиняє зміни у попиті на товар, впливаючи як нецінова детермінанта, і зміщує криву попиту. Траєкторія лінії «доход-споживання» залежить від типу благ: 1) для нормальних товарів: якщо товари Х та Y є товарами нормальної якості, то лінія «доход-споживання» має вигляд прямої. Це означає, що при збільшенні доходів споживання цих товарів збільшується пропорційно; 2) для малоцінних товарів: якщо один з товарів з часом стає малоцінним, то лінія «доход-споживання» з часом набуває від’ємного нахилу. Це означає, що при збільшенні доходів споживання нормального товару збільшується, а малоцінного зменшується; 3) для товарів першої необхідності: якщо товар Х є товаром першої необхідності, то лінія «доход-споживання» має вигляд вертикальної лінії. Це означає, що при збільшенні доходів споживання цих товарів не змінюється. Поділ товарів на нормальні та малоцінні є умовним і залежить не від специфічних властивостей товарів, а від того, як вони сприймаються споживачами. Також оцінка товарів буде змінюватись у залежності від зміни доходів споживачів. Залежність між доходом і характером споживання вивчав німецький економіст Е. Енгель. Криві, за допомогою яких він відобразив цю залежність були названі на його честь – криві Енгеля. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом та обсягом споживання товару, при умові що інші фактори, які впливають на попит є постійними. Ці криві будуються на основі кривих «дохід-споживання». Вони мають однаковий характер залежності від доходу (рис. 4.3). Закони Енгеля: 1) якщо доходи зростають, то доля витрати на продукти споживання зменшується, за умови, що ціни на товари та інші фактори є постійними. В цьому випадку крива Енгеля має зростаючий із затуханням характер; 2) споживання товарів розкоші, медичних, юридичних послуг має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи. В цьому випадку крива Енгеля має зростаючий із прискоренням характер. Криві Енгеля мають практичне значення, тому що можуть надати маркетологам інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, що будуть орієнтовані на зростання попиту на більш дорогі товари, або навпаки. Також за їх допомогою можна прогнозувати поведінку споживачів, їх попит на різні види товарів у залежності від рівня доходів. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |