Агресивна роль міжнародних монополій

Швидке зростання міжнародних угод про поділ світових ринків теоретик II Інтерна­ціоналу К- Каутський тлумачив так, нібито капіталізм вступив у період мирного роз­в'язання своїх економічних суперечностей шляхом «полюбовного» поділу світових ринків. З часом, говорив К. Каутський, імперіа­лізм переросте в «ультраімперіалізм», конкурентна боротьба між імперіалістичними монополіями закінчиться і настане епоха міц­ного миру.

«Теорія ультраімперіалізму» К. Каутського є перекрученням марксизму; вона суперечить дійсності. Історія довела повну аб­сурдність тези про можливість настання при імперіалізмі періо­ду, коли поділ світових ринків буде остаточно завершений і на­стане мирний розвиток капіталізму. Припинити боротьбу за рин­ки неможливо з ряду причин. По-перше, нерівномірність розвитку монополій, поява нових великих виробників певного товару при­зводить до необхідності нового переділу ринку. По-друге, роз­виток науки і виникнення нових галузей виробництва також ви­ключає можливість завершення поділу світових ринків. Поява нових товарів зумовлює нові угоди про поділ світових ринків. По-третє, відкриття нових або виснаження старих джерел сиро­вини змінює співвідношення сил монополій, які займаються її добуванням, і є причиною періодичного переділу ринків сиро­вини.

Таким чином, поділ світових ринків монополіями є процес, що супроводить всю історію імперіалізму. Думка, що він може бути завершений «полюбовно» поділом світу інтернаціонально організованим капіталом, «теоретично цілком безглузда, а прак­тично є софізм і спосіб нечесного захисту найгіршого опорту­нізму» ¹. Отже, неправильне й твердження апологетів імперіа­лізму про можливість припинення боротьби між найбільшими монополіями за гегемонію в експлуатації капіталістичного світу.

¹ Ленін В. І. Повн. зібр. творів, т. 27, с. 349.

Як зазначено в Звітній доповіді ЦК КПРС XXV з'їзду партії, в сучасний період посилилось міжімперіалістичне суперництво. «Зросла міць міжнародних монополій зробила конкурентну бо­ротьбу ще більш нещадною». Усі спроби урядів капіталістичних країн згладити суперечності не дають результатів. «Незгоди ви­являються в нових формах, суперечності вибухають з новою силою» ^!. Міжнародні монополії, як свідчить історія, сприяли роз­в'язуванню двох світових воєн. Військові поставки приносили їм численні доходи.

Прибутки американських акціонерних компаній, які становили 3,3 м;ірд. дол. у 1938 p., лише за п'ять років зросли до 24,6 млрд. дол. в 1943 p., що по­клало початок нового рівня нагромадження капіталу.

Сучасні воєнно-промислові монополії об'єднані в комплекси спільною науково-технічною розробкою і виконанням складних, дорогих, особливо вигідних воєнних програм. Вони стали мате­ріальною базою агресивної політики імперіалізму, її активними натхненниками й ідеологами. Продаж зброї за межі НАТО зріс у 70-ті роки з 3 до 20 млрд. дол. за рік і уже тепер служить роз­в'язанню воєн. Боротьба проти соціалізму перетворилася в основу існування воєнно-промислових комплексів, для яких мир і роз­зброєння — це підрив їхнього існування.

Поиск по сайту: