АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Гроші як засіб обігу

Читайте также:
  1. Визначення річного пробігу
  2. Витрати обігу та відшкодування їх
  3. Глава 13. Імпорт (випуск для вільного обігу)
  4. Гроші та їх функції. Еволюція грошей. Законои крошового обігу
  5. Гроші як засіб платежу
  6. Гроші як засіб утворення скарбів
  7. Гроші як знаряддя експлуатації
  8. Гроші, виникнення грошей, історія виникнення грошей
  9. З курсу «Гроші і кредит»
  10. Закон грошового обігу. Інфляція
  11. Закони грошового обігу.

Як міру вартості в грошах у думці можна виразити обсяг продукції всього господар­ства, капітали підприємств і багатства окре­мих людей. У процесі обігу товарів гроші обов'язково повинні бути в наявності, бо при купівлі-продажу товарів їхні ідеальні ціни повинні перетворитися в реальні гроші. У цьому процесі гроші виконують функцію засобу обігу. Перетворення товару в гроші означає суспільне визнання того «факту, що праця, затра­чена товаровиробником на виготовлення товару, справді потріб­на суспільству. У господарстві, що грунтується на приватній власності, особливо складний для товаровиробників акт пере­творення товару в гроші. Тут проявляється суперечність між приватною і суспільною працею, залежність приватних вироб­ників від стихії ринку.

Функціонування грошей як засобу обігу виражає дальший розвиток і ускладнення виробничих зв'язків між товаровиробни­ками. При простому товарообміні продаж товару одночасно означав купівлю іншого товару. У процесі товарного обігу про­даж товаровиробником його товару ще не зумовлює одночасно купівлю ним іншого товару. Продаж і купівля товарів можуть бути розірвані в часі і в просторі. Але якщо один товаровиробник продає свій товар, не купуючи іншого товару, то, отже, якісь товаровиробники не зможуть продати свої товари, внаслідок чого створюється затримка збуту цих товарів. Виходить, що то­варно-грошовий обіг приховує в собі можливість розриву актів купівлі-продажу товарів, а отже, і можливість економічних криз надвиробництва. Проте в простому товарному господарстві ця можливість не перетворюється в дійсність, оскільки суспільний поділ праці тут розвинутий ще порівняно слабко, не досить роз­винутий і суспільний характер процесу виробництва, а ринок в основному є локальним, місцевим.

Як засіб обігу гроші виступали спочатку у формі металевих зливків. Але обмін товарів на зливки породжував ряд трудно­щів: треба було зважувати метал, визначати його пробу, дроби­ти зливки і т. д. Об'єктивно виникла необхідність в авторитет­ному підтвердженні вмісту металу в зливку. Монета і являє собою зливок встановленої форми, який містить певну кількість металу за вагою і пробою, що засвідчено на монеті особливим штампом держави.

Гроші виконують функцію засобу обігу побіжно. Обслужив­ши одну товарну операцію, вони потім обслуговують наступну операцію і т. д. Побіжність цих функцій дає змогу замінити повноцінні гроші їхніми представниками — неповноцінними гро­шима (наприклад, мідними) або паперовими знаками вартості. Практика золотого грошового обігу показала, що в результаті безперервного обігу монети стираються, втрачають частину своєї маси і перетворюються в неповноцінні гроші. Номінальне значен­ня монет і реальний вміст їх розходяться, і цю обставину вико­ристала державна влада. В обіг як замінники золота почали випускати неповноцінні знаки вартості.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)