|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Гроші як засіб обігуЯк міру вартості в грошах у думці можна виразити обсяг продукції всього господарства, капітали підприємств і багатства окремих людей. У процесі обігу товарів гроші обов'язково повинні бути в наявності, бо при купівлі-продажу товарів їхні ідеальні ціни повинні перетворитися в реальні гроші. У цьому процесі гроші виконують функцію засобу обігу. Перетворення товару в гроші означає суспільне визнання того «факту, що праця, затрачена товаровиробником на виготовлення товару, справді потрібна суспільству. У господарстві, що грунтується на приватній власності, особливо складний для товаровиробників акт перетворення товару в гроші. Тут проявляється суперечність між приватною і суспільною працею, залежність приватних виробників від стихії ринку. Функціонування грошей як засобу обігу виражає дальший розвиток і ускладнення виробничих зв'язків між товаровиробниками. При простому товарообміні продаж товару одночасно означав купівлю іншого товару. У процесі товарного обігу продаж товаровиробником його товару ще не зумовлює одночасно купівлю ним іншого товару. Продаж і купівля товарів можуть бути розірвані в часі і в просторі. Але якщо один товаровиробник продає свій товар, не купуючи іншого товару, то, отже, якісь товаровиробники не зможуть продати свої товари, внаслідок чого створюється затримка збуту цих товарів. Виходить, що товарно-грошовий обіг приховує в собі можливість розриву актів купівлі-продажу товарів, а отже, і можливість економічних криз надвиробництва. Проте в простому товарному господарстві ця можливість не перетворюється в дійсність, оскільки суспільний поділ праці тут розвинутий ще порівняно слабко, не досить розвинутий і суспільний характер процесу виробництва, а ринок в основному є локальним, місцевим. Як засіб обігу гроші виступали спочатку у формі металевих зливків. Але обмін товарів на зливки породжував ряд труднощів: треба було зважувати метал, визначати його пробу, дробити зливки і т. д. Об'єктивно виникла необхідність в авторитетному підтвердженні вмісту металу в зливку. Монета і являє собою зливок встановленої форми, який містить певну кількість металу за вагою і пробою, що засвідчено на монеті особливим штампом держави. Гроші виконують функцію засобу обігу побіжно. Обслуживши одну товарну операцію, вони потім обслуговують наступну операцію і т. д. Побіжність цих функцій дає змогу замінити повноцінні гроші їхніми представниками — неповноцінними грошима (наприклад, мідними) або паперовими знаками вартості. Практика золотого грошового обігу показала, що в результаті безперервного обігу монети стираються, втрачають частину своєї маси і перетворюються в неповноцінні гроші. Номінальне значення монет і реальний вміст їх розходяться, і цю обставину використала державна влада. В обіг як замінники золота почали випускати неповноцінні знаки вартості.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |