АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників

Читайте также:
  1. Виробництво деталей з рідких полімерів
  2. Виробництво І відтворення
  3. Вплив НТР на капіталістичне відтворення
  4. Гроші як знаряддя експлуатації
  5. Загальні вказівки щодо експлуатації
  6. Матеріальне виробництво — основа життя людського суспільства. Процес праці і його основні моменти
  7. Методи експлуатації трудящих селян монополістичним капіталом
  8. Натуральне виробництво, його суть і основні риси
  9. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
  10. Основні форми неоколоніальної експлуатації
  11. Призначення та умови експлуатації тахеометра

 

Вплив капіталістичного машинного виробництва на становище робітничого класу

Перехід до фабрики зумовив різке зростан­ня експлуатації праці капіталом, подальше погіршення становища трудящих мас. Із застосуванням машин утверджується капіталістична дисципліна праці. Робітники по­діляються на виконавців і наглядачів за працею. Штрафна книга наглядача на капіталістичних підпри­ємствах замінює батіг наглядача за рабами.

Із застосуванням машин поглиблюється протилежність між розумовою і фізичною працею. На долю робітника випадає пере­важно фізична праця. Функції розумової праці виконують інже­нерно-технічні працівники, які здійснюють управління процесом виробництва. «Машинна праця,—писав К. Маркс,—до краю за­хоплюючи нервову систему, придушує багатосторонню гру му­скулів і віднімає у людей всяку можливість вільної фізичної і духовної діяльності. Навіть полегшення праці стає засобом катування, бо машина звільняє не робітника від праці, а його працю від усякого змісту» 1.

» Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 402.

Машина спрощує виробничі операції і робить можливим вико­ристання праці робітників, які не мають великої фізичної сили. Із запровадженням машин капіталісти почали широко застосо­вувати працю жінок і дітей, включаючи їх у комбінований робіт­ничий персонал. Машина в руках капіталістів була засобом під­порядкування безпосередньому пануванню капіталу всіх членів сім'ї робітника без розрізнення статі і віку, знаряддям подолан­ня опору мануфактурного робітника деспотизму капіталу.

Застосування жіночої і дитячої праці, як вже зазначалось, веде до зменшення вартості товару робоча сила, бо тепер всі працездатні члени сім'ї робітника створюють еквівалент варто­сті своєї робочої сили. Використання жіночої і дитячої праці збільшує виробництво додаткової вартості, бо їхня праця опла­чується значно нижче, ніж праця чоловіків. Прибутки капіталі­стів зростають ще й тому, що в результаті збільшення пропозиції робочої сили падає її ціна.

Машина сама собою є могутнім знаряддям збільшення про­дуктивності праці, тобто скорочення робочого часу, потрібного для виробництва продуктів. Проте як носій капіталу вона є могутнім засобом подовження додаткового робочого часу. Чим більше часу машина перебуває в процесі виробництва, тим біль­ше вона вбирає живої праці, тим більше створюється додаткової вартості.

Крім того, запроваджуючи машину, капіталіст прагне якомога швидше перенести її вартість на товари, що їх вона виробляє. Машина втрачає свою вартість не тільки з її використанням у процесі виробництва, а й у міру того, як на виробництво ма­шини такої самої конструкції затрачується менше коштів або починається випуск кращих, що вступають з цієї машиною в конкуренцію. В обох випадках вартість діючої машини визна­чатиметься не тим робочим часом, який фактично було втілено в неї під час її створення, а тим часом, який тепер затрачається на її виробництво або на виробництво машини досконалішої кон­струкції. Втрата машиною частини вартості у зв'язку із здешев­ленням виробництва машини тієї самої конструкції або у зв'язку із застосуванням сучасніших машин означає втрату частини авансованого постійного капіталу. Невтомне бажання одержати якомога більше додаткової вартості й уникнути втрати авансо­ваного капіталу змушує капіталіста подовжувати робочий день.

Подовження робочого дня зумовлює зменшення потреби в ро­бочій силі і тим самим призводить до збільшення кількості ро­бітників, що їх витісняє машина. У застосуванні машини при капіталізмі закладена внутрішня суперечність. Як відомо, вели­чина додаткової вартості, що її привласнює капіталіст, залежить від двох факторів: норми додаткової вартості і кількості зайня­тих робітників. Застосування машин спричиняє зростання норми додаткової вартості, але скорочує кількість зайнятих робітників. Це спонукає капіталіста до подовження робочого дня. Абсолют­ним збільшенням додаткового часу він прагне відшкодувати зменшення кількості робітників.

Прагнення капіталіста до подовження робочого дня наштовху­ється на опір робітників, що врешті-решт призводить до вста­новлення законодавчо обмеженого робочого дня. Обмеження робочого дня законом капіталіст компенсує підвищенням інтен­сивності праці робітника, що досягається як збільшенням швид­кості роботи машини, так і зростанням кількості машин, які об­слуговує один і той самий робітник. Машина як носій капіталу — засіб інтенсифікації праці робітників.

В умовах капіталізму заміна ручної праці машиною спричи­нює витіснення робітників з виробництва, зростання безробіття. Застосування машин посилює розорення дрібних виробників, продукція яких, створена за допомогою ручної праці, не ви­тримує конкуренції з товарами машинного виробництва. Розорю­ючись, вони поповнюють ряди пролетаріату, збільшують число безробітних.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)