АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розклад феодалізму

Читайте также:
  1. Виберіть продукти термічного розкладання калій нітрату.
  2. Виберіть продукти термічного розкладання кальцій нітрату.
  3. Дальший розвиток продуктивних сил феодалізму
  4. Причини розкладу і загибелі первіснообщинного способу виробництва
  5. РОЗКЛАД ЗМАГАНЬ
  6. Укажіть продукти реакції розкладання натрій гідрогенкарбонату, які пропущені в схемі
  7. Укажіть продукти реакції розкладу натрій нітрату.

Виробництво ремісників і селян в тій його частині, яка призначалася для обміну, було виробництвом товарів. Просте товарне господарство ремісників і селян являло собою в надрах феодалізму ту базу, на основі якої зростали капіталістичні виробничі відносини. Розвиток про­дуктивних сил сільськогосподарського і ремісничого виробни­цтва, поглиблення суспільного поділу праці між містом і селом посилили ринкові зв'язки між окремими господарствами і при­вели до утворення місцевих ринків, а потім пожвавлені еконо­мічні зв'язки між господарськими районами і містами зумовили створення національного ринку.

Різні товаровиробники витрачали різну кількість часу на ви­робництво тих самих товарів. Товаровиробники, в яких затрати праці внаслідок гірших умов виробництва були вищі, повертали їх при продажу товарів лише частково і зрештою розорялися. Інші збагачувалися за рахунок кращих умов їхньої праці і при­власнення продуктів чужої праці. Дальший розвиток товарно-грошових відносин прискорив процес економічного розшаруван­ня товаровиробників: з одного боку, виділялася маса людей, позбавлених засобів виробництва і засобів існування, а з дру­гого — утворювалася невелика група багатіїв.

Важливе значення для виникнення капіталістичного укладу господарства мало розширення ринку за національні рамки. Світовий ринок мав величезний попит на товари. Проте цехове ремесло виробляло їх в обмеженій кількості. Цеховий устрій з його замкненістю, рутиною, суворою регламентацією технології і обсягу виробництва стримував економічний розвиток суспіль­ства. У цих умовах деякі цехові майстри, обходячи цеховий устагв, почали розширювати виробництво, збільшувати кількість працю­ючих в майстерні і тривалість робочого дня. Окремі майстри переносили виробництво в село, де не було цехового контролю, і роздавали замовлення підмайстрам додому. Монопольний стан цехів підривався. Найбагатші ремісничі майстри, які експлуату­вали найманих робітників, перетворювалися в капіталістів, а ма­са підмайстрів і учнів, гноблена злиднями,— в пролетарів, по­збавлених засобів виробництва і змушених продавати свою ро­бочу силу як товар.

У зародженні буржуазних форм господарства велику роль відіграв торговий капітал, який зростав із розвитком товарно-грошових відносин. Роль торгового капіталу подвійна. З одного боку, купець міг підкорити собі дрібного товаровиробника (ре­місника чи селянина) і примусити його працювати на себе. Він не вносив у виробництво ніяких технічних і організаційних ново­введень, але перетворював дрібного товаровиробника фактично в найманого робітника, зберігши, проте, його зовнішню самостій­ність. З другого боку, сам безпосередній виробник товарів інко­ли ставав промисловим капіталістом і купцем.

Процес розкладу феодальних і становлення капіталістичних відносин відбувався не тільки в місті, а й у селі. «Ще задовго до того,— писав Ф. Енгельс,— як стіни рицарських замків були пробиті ядрами нових гармат, їх фундамент був підірваний гріш­ми. Фактично порох був, так би мовити, звичайним судовим ви­конавцем на службі у грошей» 1.

Господарство феодала дедалі більше втягувалося в ринковий оборот і підпадало під владу грошей. Якщо розміри панщини і оброку обмежувались обсягом потреб феодала і його почту, то грошова форма ренти збільшила повинності селян. Селяни тепер постійно відчувають потребу в грошах. Купці через не­еквівалентний обмін і лихварі наданням кабальних позичок ще більше посилювали експлуатацію селянства. Розвиток товарно-грошових відносин прискорював диференціацію, розшарування селянства на соціальні групи. Тоді як більшість селян перебу­вала в злиднях, задихалась від непосильної праці і розорялась, зростав сільський куркуль, який відкуплявся від феодала і, в свою чергу, ставав експлуататором найбідніших селян.

Становлення капіталістичного способу виробництва було прискорено застосуванням найгрубіших методів насильства з бо­ку обуржуазнених землевласників, міської буржуазії і держав­ної влади. Насильство, підкреслював К. Маркс, відіграло роль повитухи, яка прискорила народження нового, капіталістичного способу виробництва.

1 Маркс К, Енгельс Ф. Твори, т. 21, с. 390.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)